porivnyalna xarakteristika andriya bolkonskogo j pera bezuxova tolstoi lev - Шкільний Всесвіт

Пьер Безухов і Андрій Болконский ставляться до числа улюблених героїв Л. Толстого. Вони високоосвічені, розумні, незалежні у своїх судженнях, гостро почувають фальш і вульгарність і в цілому близькі за духом. «Протилежності доповнюють один одного», — говорили древні. Пьеру й Андрію цікаво разом. Андрій може бути відвертий тільки з Пьером. Він виливає душу й довіряє тільки йому. А Пьер здатний вірити тільки Андрію, якого він безмежно поважає. Але герої ці мислять по — різному, їхнього світогляду зовсім не схожі. Якщо Андрій — раціоналіст, тобто його розум переважає над почуттями, те Безухов — натура безпосередн, здатна гостро почувати й переживати. У них різний життєвий досвід. Так у салоні А. П. Шерер Андрій нагадує нудьгуючого Онєгіна, якому світські вітальні вселяли відраза, Болконский, маючи великий життєвий досвід, нехтує тих, що зібралися. Пьер по наївності ще благоговіє перед салонними гістьми

Андрій відрізняється від Пьера тверезим, державним розумом, практичною чіпкістю, здатністю довести намічену справу до кінця, стриманістю, самодисципліною й зібраністю. А головне — силоміць волі й твердістю характеру

Пьеру властиві глибокі роздуми й сумніви в пошуках сенсу життя. Життєвий шлях його складний і звивистий. Спочатку, під впливом молодості й навколишнього оточення, він робить багато помилок: веде відчайдушне життя світського гульвіси й ледаря, дозволяє князеві Курагину обібрати себе й женити на легковажній красуні Элен. Пьер стріляється на дуелі з Долоховым, пориває із дружиною, розчаровує в житті. Йому ненависна всіма визнана неправда світського суспільства й він розуміє необхідність боротьби

Андрій і Пьер — діяльні натури, вони постійно шукають сенс життя. У силу полярності характерів, поглядів на життя, ці герої проходять різні життєві шляхи. Шляхи їхніх духовних шукань теж різні. Але не можна не відзначити, що деякі події в їхньому житті ідентичні, різниця полягає лише в порядку їхнього розміщення в часі, на якому вони доводяться

У той час, як Андрій шукає наполеонівську славу на війні, майбутній граф Безухов, не знаючи, куди запроторювати енергію, бавиться в компанії Долохова й Курагина, проводячи час у гульбах і розвагах

У цей час у Болконского в житті наступають більші зміни. Розчарувавшись у Наполеоні, князь Андрій, вражений смертю дружини, упадає в меланхолію, вирішуючи, що жити він повинен тільки для себе й родини, світова слава його більше не цікавить

У цей час положення Пьера у світлі повністю змінилося. Одержавши багатство й титул, він придбав розташування й повагу світла. Сп’янений тріумфом, він женився на найкрасивішій і дурній жінці світла — Элен Курагиной. Пізніше гнівно кинув їй: «Де ви, там розпуста й зло».

У свій час Андрій теж невдало женився. Згадаємо, чому він так квапився на війну. Тільки чи через огидне світло? Немає. Він був нещасливий у сімейному житті. «Рідке зовнішнє зачарування» його дружини швидко набридло князеві, тому що він почував її внутрішню порожнечу

Як і Андрій, Пьер швидко зрозумів свою помилку, але в цьому випадку ніхто не постраждав, крім Долохова, якого Пьер ранив на дуелі. Усвідомивши всю порочність і безглуздість минулого життя, Пьер пішов у масонство із твердим бажанням духовного переродження. Йому здавалося, що він знайшов свій сенс життя. І в цьому була неабияка частка правди

Пьер жадав діяльності й вирішив полегшити долю кріпаків. Наївно думаючи, що він допоміг їм, Пьер почував себе щасливим, тому що виконав свій борг. Він говорив: «Коли я живу, принаймні намагаюся жити для інших, я починаю розуміти щастя життя». Цей висновок став для нього головним на все життя, хоча він згодом розчарувався й у масонстві, і у своїй господарській діяльності

Пьер, що довідався сенс життя, що побував у полоні, допоміг відродитися своєму другові Андрію, підтримав його у важку мінуту. Під впливом Пьера й Наташи князь Андрій повернувся до життя. Його діяльній натурі потрібний розмах, і Болконский з ентузіазмом взяв участь у роботі комісії Сперанского. Пізніше, усвідомивши, що вона марна для народу, князь Андрій розчарувався й у державній діяльності, як Пьер вмасонстве.

Любов до Наташе врятувала Андрія від нового приступу іпохондрії, тим більше, що до цього він не знав справжньої любові. Але щастя Андрія з Наташей виявилося нетривалим. Після розриву з нею, князь остаточно переконався в неможливості особистого благополуччя, і це почуття підштовхнуло Андрія піти на фронт

Саме там Болконский, нарешті — те, зрозумів призначення людини на землі. Він усвідомив, що треба жити, допомагаючи й співчуваючи людям, приносити їм максимальну користь. Дуже жаль, що князь Андрій так і не встиг перетворити цю ідею в життя: смерть перекреслило всі його плани… Але його естафету підхопив Пьер, що залишився в живі й життєвий досвід, що збагатив свій. Стикаючись із народом, Пьер усвідомив себе частиною цього народу, частиною його духовної сили. Платон Каратаев навчив Пьера цінувати життя у всіх її проявах, любити людей, як самого себе

Життєві шляхи Пьера Безухова й Андрія Болконского типові для кращої частини дворянської молоді того часу. Саме з таких людей, як Пьер, на мій погляд, і склався рух декабристів

Колись у молодості Л. Толстой дав клятву; «Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися», помилятися, починати й знову кидати, і знову починати, і знову кидати, і вічно боротися й втрачати. А спокій — щиросердечна вульгарність». Улюблені герої Л. Толстого прожили свої життя саме так, як про це мріяв автор. Ці люди залишилися до кінця вірні собі, своєї совісті й вірні своїй Батьківщині