podix osini opisu - Шкільний Всесвіт

( Твір — Опис)

Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всім відчувається холодний подих осінися

Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ

Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева втратяться свого пишного оздоблення й відкриють свої галузі холодним дощам і хуртовинам. Повільно кружляється в повітрі кленовий листок

Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, начебто задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохами порохнявого пенька вишикувалися в ряд стрункі опеньки. Тут їх сила — силенна, і всі так і просяться вкорзину.

Трава пожовкла й нахилилася до землі, тільки маленькі блідо — червоні зірочки вересу радують око

Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличуть, нагадуючи востаннє, що прийшла осінь

У таку мінуту до нас у душу заглядає світлий сум, і ми сумуємо й думаємо про сенс життя й своєму призначенні на цій дивній землі