Однією з найважливіших духовних потреб людини є потреба в знаннях. Людина не народжується мудрою, навіть якби вона успадкувала гени найтала-новитіших батьків, адже без навчання не розвинеться жоден талант. Освіта допомагає людині стати справ-жньою людиною, навчає гуманно ставитися до інших людей, дає можливість орієнтуватися в навколишньому світі та в самій собі. Саме освіта залучає лю-дину до досягнень культури. Кожна свідома людина має розвивати в собі потребу в знаннях і в пізнанні, щоб збагатити своє майбутнє.

Згадаймо, якого значення освіті надавав Ярослав Мудрий, за що його й шанували відомі люди з усього світу і мали за честь із ним дружити. Пам’ятаймо Ро-ксолану (роман П. Загребельного «Роксолана»), яка завдяки своїй наполегливості й освіченості допомагала рідній землі. Повернімось до сторінок роману І. Франка «Перехресні стежки», у якому перед читачем постає Євген Рафалович, людина мудра й освічена, яка змогла багато в чому допомогти простим людям.

Запорукою національної свідомості вважає освіченість народу П. Грабовський. До проблеми освіченості він звертався неодноразово у своїх віршах, адресованих землякам. Освоїти «лан освіти» поет закликає у вірші «До українців». Тільки шляхом освіти, яка розплющить очі, допоможе національному прозрінню, можна творити майбутню долю України.

Думки про освіченість і невігластво знаходимо і в прислів’ях та приказках: світоч всесвіту — сонце, світоч людини — знання; розумним ніхто не родився, а навчився; навчання — світло, а невігластво — тьма тощо.

Отже, тільки використовуючи надбання минулого, засвоюючи, поповнюючи знання й удосконалюючи їх, людина досягла прогресу. А щоб він не зупинився, кожне покоління має підготувати собі зміну, здатну відповідати вимогам часу.