pershij bal natashi rostovoj po romani leva tolstogo vijna j mir tolstoi lev - Шкільний Всесвіт

«У романі — епопеї «Війна й мир» є безліч невеликих, але винятково значимих епізодів, які дуже важливі для розвитку роману як цілого з’єднуючого в собі ідеї про людину, історію світобудові», — справедливо зауважує письменник В. Круковер. Самий у цьому ряді значний епізод, на мій погляд, це перший бал Наташи Ростовой. Безліч людських доль, тісно пов’язаних з найбільшими історичними подіями, зображені в романі «Війна й мир»: Толстой показує героїв, що проходять довгий і важкий шлях у пошуках істини й свого місця у світі, що переживають болісні моменти, коли життя здається безглуздої, а пошуки правди заводять втупик.

У Наташи Ростовой у романі свій, ні на чий несхожий, шлях. Наташа — улюблена героїня Лева Миколайовича Толстого. В образі Наташи зібрані риси російського національного характеру. Головне, що залучає в героїні — це щирість, чуйність, щиросердечна щедрість, тонке розуміння природи

Імовірно самому Толстому у світському суспільстві дуже не вистачало безпосередності, а ми знаємо, що замолоду він захоплювався балами, а в зрілості — жінками, тому він з таким самозабуттям описує Наташу. Уперше ми знайомимося з Наташей Ростовой на її ж іменинах. Дівчинка некрасива, але вона зачаровує своєю жвавістю, блиском око. Наташа — аж ніяк не світська лялька, зв’язана штучними правилами гарного тону. Ніщо не заважає героїні в середині обіду сказати: «Мама! А яке тістечко буде?»

У Наташе було те, що «не мало на собі загального світського відбитка». За допомогою образа Наташи Толстому вдалося оттенить фальш світського суспільства. Дівчина їде на перший у своєму житті бал! Стільки хвилювань і тривог під час готувань: раптом запрошення не буде отримано, або плаття не буде готово. І от наступає цей довгоочікуваний день. Те, що неї очікувало, було так прекрасно, що вона не могла повірити. У багатій душі Наташи не містяться всі почуття, які вона випробовує. Ці почуття відбиваються на її особі: «блискучими переляканими очами дивилася перед собою, з вираженням готовності на найбільшу радість і на найбільше горе».

Щирість людських почуттів мало цінувалися в тім суспільстві, у якому вперше вивезли Наташу. Але ж їй ще має бути пронести її через все доросле життя. У Наташе немає ні крапельки кокетства й манірності, властивих молодим дівчинам її кола. Наташа вся як на долоні, усе читається в її очах. А в очах у неї вже коштують сльози, тому що танець починається, музика грає, а її ніхто не запрошує. Досада на те, що чоловіка не зауважують неї, а їй так хочеться танцювати, адже вона так чудово танцює! На допомогу Наташе приходить Пьер Безухов. Звичайно ж, саме він, ця благороднейшая душу. Товстий, незграбний, але із чуйним і ніжним серцем. Пьер обертає на Наташу увага Андрія Болконского, просить його танцювати з нею. Запрошуючи дівчину на танець, князь Андрій бачить, як її особа, готове на розпач і на захват, висвітлюється вдячної, дитячій посмішкою. Наташа щаслива. І Болконский уже не може відірвати від її око

Якби життя було до князя Андрію прихильніше, він би після цього балу стали щасливим до кінця своїх днів. Запросивши Наташу, князь Андрій після танцю відчув себе ожилої й помолоділої. Наташа була особливої, і він не міг цього не помітити. На ній не було світського відбитка, вона була чарівна. Наташа випромінювала стільки щастя, що це світло зачепило не тільки князя. «Наташа була так щаслива, як ніколи в житті. Вона була на тім вищому щаблі щастя, коли людина робиться цілком добрий і гарний і не вірить у можливість зла, нещастя й горя». І вона вважала, що щасливо повинні бути й навколишні, і інакше — просто неможливо.

Наташе ще не раз має бути переконатися, що можливо й інакше, і далеко не все в житті залежить від волі людей, нехай навіть добрих і чітких. Перший бал — це початок нової пори для Наташи. Радість переповняє цю багату натуру. Але що чекає її далі? Шлях Наташи Ростовой на щастя непростий, ще не раз її щирість і поривчастість змусить її страждати, більше того — стане причиною страждання близьких їй людей. В особливому ступені це торкнеться князя Андрія, пытавшегося стати її чоловіком?

Автор не стане винити Наташу за її необачний учинок, що перешкодив щастю її й князя, він своїм відношенням до героїні дасть зрозуміти читачеві, що філософський роман не припускає простоти у відносинах героїв, що справжній російський характер цікавий саме в розвитку, і чим більше героєві має бути пережити сумнівів і перебороти перешкод, тим интересней цей образ вромане.

Знайомство з улюбленою героїнею Толстого на першому балі Наташи обіцяє нам захоплююче занурення в унікальну долю чудової російської жінки — Наташи Ростовой.