patriotichni motivi v poezii lermontova lermontov - Шкільний Всесвіт

М. Ю. Лермонтов, як відомо, служив чесно й хоробро, як і личить російському офіцерові. Він гаряче любив свою Батьківщину, народ, історію. Він, подібно іншим росіянином поетам, часто звертався до історії своєї країни, описував у поетичній формі ті її епізоди, які говорять про вільність і бунтарство. Так, у ранній своїй поемі «Останній син вільності» він оспівує гордого слов’янина, що викликав на бій варязького прибульця Рюрика.

Любов до Батьківщини відчувається в багатьох віршах поета. В «Хмарах» він говорить, що йому жаль їхати «з милої півночі». Але цю любов Михайло Юрійович розуміє інакше, чим представники світського суспільства. Він не ототожнює батьківщину з тими, хто тримає народ у рабстві й неуцтві, ссамодержавием.

З величезним ліричним проникненням звучать патріотичні мотиви у вірші Лермонтова «Батьківщина». Тут поет у ліричній, задушевній формі оповідає про те, що ж він любить у своїй батьківщині, про своїй до нього «дивної любові». Його не приваблюють

Ні слава, куплена кров’ю,

Ні повний гордої довіри спокій,

Ні темної старовини заповітні преданья…

За славу на Кавказі Лермонтов сам проливав кров, він знає її ціну. Спокій, обіцяний царем, не радує його заколотну душу, тому що навіває «холодний сон могили», а темна старовина, заповнена угнетеньем і бунтом, не дає надії на майбутнє. Однак любов поета до рідної країни щира й чиста. Йому близька російська природа, міць і широчінь вітчизни,

Її степів холодне молчанье,

Лісів безбережних колыханье,

Розливи рік її, подібні до морів…

И любить він до болю бідний свій народ. Вирослий у садибі, що знає кріпаків, коріннями зв’язаний із серединною Руссю, може бути, тому він так радується селянському святу:

З відрадою, многим незнайомої,

Я бачу повне гумно.

Хату, покриту соломою,

З різьбленими ставнями вікно,

И в свято, увечері росистим,

Дивитися до півночі готовий

На танець із тупанням і свистом

Під говір п’яних мужиків

Вірш написаний з більшою художньою майстерністю: використовуючи різний розмір строф, авторові вдається підкреслити характер думки й почуття, їхній плин. Слова прості, зрозумілі, емоційно насичені. Добролюбов говорив, що у вірші «Батьківщина» поет найбільше повно й точно висловив свою любов до батьківщини: «істинно, свято, розумно».