osoblivosti satiri v romani bulgakova majster i margarita bulgakov - Шкільний Всесвіт

Лише чверть століття тому назад широке коло читачів одержав можливість познайомитися із творчою спадщиною Михайла Булгакова. І навряд чи є в даний момент людин, який би не полюбив ці добутки. До того ж екранізації декількох з них, таких як «Дні Турбиних», «Біг», «Собаче серце», стали улюбленими фільмами глядачів різного віку. Твір Михайла Булгакова прийшли нарешті в наші житла

Особливою популярністю користується останній роман Булгакова «Майстер і Маргарита», що хоча деякими деталями й нагадує трагедію Й. В. Ґете «Фауст», однак жадає від читача виходу із площини устояних життєвих подань і свідчень. Протягом перших дванадцяти глав назва роману залишається для нас загадкової — ні Майстри, ні Маргарити на цих сторінках ні, але своєрідне сатиричне зображення суспільства вражає вже з перших рядків роману, коли Берліоз і Іван Бездомний побачили іноземця (автор висміює заражене шпиономанией суспільство) і обоє готові були його затримати. Можливо, що швидка загибель Берліоза й була розплатою за повсякчасну готовність до доносу, що вів до арешту й загибелі затриманого

А як точно письменник відобразив епоху репресій, завуалювавши її під біблійні часи. З яким сарказмом зображений прокуратор з кавалерійською ходою, до якого звертатися потрібно було не інакше як игемон ( чине нагадує це слово про гегемона революційної пори?).

Високий мир євангельської легенди, що придбав під пером письменника риси реальності, знижується, пародійно перекручується в інший світах, інших вимірах. Сучасність стає нереальної, а потойбічний мир — дійсністю. Ми повністю поринаємо в мир створеної автором фантастичної реальності, що у дійсності виявляється дійсною

Сатиричну характеристику суспільства автор дає й у московських главах роману. Досить згадати випадок, що відбувся у вар’єте. Яким низьким є падіння суспільства, якщо люди втрачають достоїнство побачивши грошей: «Дехто вже плазував у проході, шарячи під кріслами. Багато хто стояли на сидіннях, ловлячи верткі, примхливі папірці». Деградація особистості описана в епізоді поширення одягу у вар’єте: «Загальне здивування викликав чоловік, що затесався на сцену. Він оголосив, що в дружини його грип і що тому він просить передати їй що — небудь через нього».

Побутова сцена розподілу житла після смерті Берліоза є злісним осудом дріб’язковості суспільства, де панують низькість, користолюбство й лицемірство. Адже після смерті Берліоза найшлася безліч претендентів на його житло: «И в плин двох годин Никанор Іванович прийняв таких заяв тридцять дві штуки

У них полягали благання, погрози, кляузи, доноси, обіцянки зробити ремонт за свій рахунок, вказівки на нестерпну тісноту й неможливість жити в одній квартирі з бандитами. Никанора Івановича викликали в передню його квартири, брали за рукав, щось шепотіли, підморгували й обіцяли не залишитися в боргу».

Звернувшись до прізвищ персонажів добутку, можна побачити, як тонко письменник висміює негативні риси їхніх власників: Римський, Варенуха, Лиходіїв, Куралесов.

Навіть згадування про особисту полеміку Михайла Булгакова із критиком Всеволодом Вишневським на сторінках роману здобуває сатиричні ознаки в прізвищі літератора Мстислава Лавровича (натяк на популярні в 30 — ые роки «лавровишневі краплі»).

Ще одним об’єктом сатиричного висміювання автора в романі «Майстер і Маргарита» є психіатричною лікарнею, у яку по черзі попадають більшість персонажів і навіть сам Майстер. Причому всі пацієнти є повністю нормальними людьми. Навіть містичні персонажі вводяться автором для викриття суспільних вад

Про це свідчив сам Михайло Булгаков у листі уряду. Він назвав важливою рисою своєї творчості «виступаючі в моїх сатиричних повістях: чорні й містичні фарби (я — містичний письменник), у яких зображені незліченні каліцтва нашого побуту».

Однак через сатиричні рядки роману «Майстер і Маргарита» проступає надія Михайла Булгакова на відновлення країни й віра вчеловека.