osoblivij lyudina raxmetov chernishevskij mikola - Шкільний Всесвіт

«…Коли його називали Никитушкою, або Ломовим, або по повному прізвиську Никитушкою Ломовим, він посміхався широко й солодко й мав на ту справедливу підставу, тому що не одержав від природи, а придбав твердістю це славне між мільйонами людей ім’я».

Рахметов ріс і виховувався в селі, у маєтку батька, був дворянського звання. З раннього років Никитушка знав важке положення кріпаків. Він хотів домогтися поваги й любові простого народу. Тому із сімнадцяти років прилучається до суворого способу життя простого народу. Возив воду, копав землю, тягав дрова й кував залізо. «Рішуча мінута», якою визначилася навіки доля Никитушки Ломова, наступила на вісімнадцятому році його життя, коли він пориває з поміщицьким середовищем

Йому в спадщину дісталося біля чотирьохсот душ селян так сім тисяч десятин землі. Никитушка відпустив своїх селян на волю, наділивши їхньою землею. Після такого доброго вчинку родичі, по суті, викреслили його зі своєї родини

Рахметов «особливий» людина, екземпляр дуже рідкої породи. Він займався спортом, їв майже одне сире м’ясо, спав на цвяхах. Він фанатик, що відрікся від своїх особистих інтересів для якоїсь загальної мети. Відразу проте розкриваються інші сторони його натури: щиросердність, простота, жартівливість

Таких людей, як Рахметов, мало, але ними розцвітає життя всіх, вони дають всім людям дихати. Головна відмінність Никитушки Ломова від «нових людей» укладуться в тім, що «любить він возвышенней і ширше». Для «нових людей» він трошки страшний. Готовив себе до боротьби за новий мир. Він розуміє, що боротьба не на життя, а на смерть прирікає людини на позбавлення, на аскетизм, на якусь відчуженість, відмову від «радостей земних».