opovidannya opovidannya opovidannya mini opovidannya v boldinskoj prozi a s pushkina pushkin oleksandr - Шкільний Всесвіт

«Повести Белкина» — маленькі шедевр, перші закінчені утвори в прозі тридцятирічного поета. Демонструють завидний лад і стрункість. Зсередини їм властивий, і це при дивній розмаїтості їхньої тематики, проблематики й стилістики, і при впорядкованості, сгармонизированности їхньої поетики — приголомшливий різнобій думок і суджень про природу й значимість цих добутків

Спектр подібних суджень надзвичайно великий. І великий різнобій визначень при виділенні домінуючих ознак поетики й стилю цих повістей. І кожне з них пропонує свій предмет розгляду художніх особливостей. Звичайно, насамперед, зізнається очевидна простота й стислість Пушкінської прози: лапідарність, непоширеність оповідальних засобів, жодного зайвого слова, і як наслідок — «швидкість» і «жвавість» викладу подій, відсутність описів і послідовної авторської присутності, але далі відкривається повний простір для разноплановых окремо кваліфікацій. Скажемо, начебто антиромантична, сатирична, пародійна спрямованість повістей, їхня установка на демонстративну зразковість реалістичного зображення життя. Автобіографічні моменти, нонфинитность і оптимістична нібито спрямованість фіналів і багато чого інше

Відзначимо особливо властиве Пушкіну наявність у його текстах утворень, подібних до прислів’їв, приказкам, афоризмам, крилатим словам, переказам, сентенціям. Насторожує їх дивно завищене по частотності вживання в «Повістях Белкина». Приведемо тільки деякі фольклорні, літературні й властиво Пушкінські вислови, начебто «Бідність не пороть», «Жити не з багатством, а з людиною». Ненароком Пушкін підкреслює в тексті «Заметілі» з невимушеною посмішкою, у дусі автокомментария, однак стосовне до суті справи: «Моральні приказки бувають дивно корисні в тих випадках, коли ми від себе мало що можемо видумати собі у виправдання».

До цієї тенденції може бути віднесене не менш інтенсивне використання літературних ремінісценцій і алюзій росіянці й світовій культурі й літератури. Вони входять у контекст цілого як новий Пушкінський текст, всі вони утворять змістовно — значеннєві поля, графічно чітко прокреслені оповідальної сюжетологией. Подвоєний текст

Затримаємо також погляд на достатку предметної эмблематики й символіки деталей, ознак часу, епохального в мимолетностях, модного й неприхожого, виникаючого раптом, але не випадково, якщо скористатися хімічною термінологією, подібні «дріб’язки» присутні немов в «перенасиченому розчині» для миттєвої в ньому кристалізації. Змістовні «лапідарності», прикмети часу й вдач: вивіска крамниці похоронних приналежностей з Амуром і перекинутим смолоскипом; чорне кільце з мертвою головою. Змістовний натяк: червона шапка Сильвио із золотою кистю — не дуже підходящий гусарському офіцерові реквізит, і дотепер недостатньо прояснена подробиця, може бути, відсилання на секретну службу її власника

Назвемо, ще спілі вишні, що з’їдаються образником Сильвио з разючою байдужістю під пістолетом супротивника, або картину оголеного пустельного цвинтаря під покровом хрестів в «Доглядачі». Це такі моменти, на які може бути зазначено, але не розказано, і багато в чому на них обпертися художній мир Белкинского циклу. Перед нами ударне оповідання, коли слово в розповіді — більше чим розповідь, коли один штрих, влучна деталь скасовує целую картину природи й докладне событийное виклад

Розрізнені ці й багато інших спостережень дослідників залишалися не наведеними в систему й навіть не передбачалися як певна сукупність спільності. Забігаючи вперед, скажемо, що наведені особливості, маючи поліфункціональними й змістовними, і формальними установками цілого, разом з тим є універсальними засобами змістовної кристалізації й просторової минимализации тексту добутку

Слова й «мініатюрності» і «мініатюрі» стосовно до пушкінської манери листа можуть зустрітися винятково рідко, буквально в ті — чотирьох випадках, притім у метафорично приблизному значенні, хоча певні характеристики творчості Пушкіна, його поетики й стилю чекають саме в цьому напрямку досить строго термінологічного обґрунтування