23 - Шкільний Всесвіт

Творчості М. Маркевича присвячений нарис О. С. Грушевсь-кого «М. О. Маркевич. Из прошлого украинской литературы и историографии» [14], в якому проаналізовано наукові студії ві­домого дослідника, що висвітлюють життя та діяльність знаних історичних діячів доби Гетьманщини: Богдана Хмельницького, Тимоша Хмельницького, Івана Мазепи та інш.. Характеризую­чи дані роботи М. Маркевича, вчений зазначав, що вони станов­лять значну наукову цінність для вітчизняних істориків, оскі­льки повідомляють не лише про моральні та духовні якості ви­щеназваних осіб, а й про їхні стосунки з козацькими масами. Значну увагу у вказаному нарисі Олександр Грушевський при­ділив дослідженню багатотомної праці дослідника «Історія Ма­лоросії». Вчений, зокрема, досить високо оцінив стиль і форму вищеназваної монографії М. Маркевича, але розкритикував її автора за надмірне захоплення літературними прийомами та постійний перехід від аналізу конкретних фактів і подій до фраз про людський гуманізм. О. С. Грушевський писав, що М. Марке­вич намагався у своїй праці показати власний погляд на пробле­му складних стосунків між українцями та великоросами, а тому виступив швидше, як письменник, а не історик.

У статтях про життя та діяльність Олександра Русова дос­лідник висвітлив особливості характеру цього визначного ет­нографа, його вклад у становлення та розвиток української іс­торичної науки у другій половині XIX ст., зокрема, у створенні різних наукових осередків і товариств. Характеризуючи пос­тать вищеназваного вченого у своїй відомій роботі «О. О. Русов

264

(1847-1915)» [15]. О. С. Грушевський писав, що це була людина досить м’якої та лагідної вдачі, цікавий фольклорист і творча особистість. О. О. Русов завжди приваблював, за словами дослі­дника, всіх, хто його близько знав. Легкий характер і нахил до гумору цього талановитого історика давав змогу зауважити чи преконати співбесідника стосовно вирішення проблем і конф­ліктів. Як громадський діяч, О. О. Русов, писав дослідник, не знав ніяких компромісів і завжди працював на благо українсь­кого народу. З цього приводу О. С. Грушевський повідомляв, що коли створювався новий культурно-просвітницький осере­док або товариство, вчений із великою радістю вітав такі заду­ми і першим вносив частку своєї наукової праці та грошової допомоги в організацію подібних гуртків. Турботи О. О. Русова про відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку, були, за слова­ми дослідника, лише одним із прикладів його невтомної турбо­ти про вирішення українських справ. Аналізуючи етнографіч­ні студії вченого, О. С. Грушевський зазначав, що в них знайш­ли своє висвітлення головні моменти й особливості народного життя: відомості з місцевого побуту, мови та звичаїв. Діяль­ність О. О. Русова у Київському українському гуртку — осеред­ку майбутнього Південно-Західного Відділу Російського Геог­рафічного Товариства — знайшла певне висвітлення у нарисі дослідника «Из жизни Киевского украинского кружка» [16].

У науковій спадщині вченого чимало праць присвячено творчості Тараса Шевченка [17, 18] Пантелеймона Куліша [19], Івана Франка [20], Г. Г. Павлуцького [21].

Таким чином, аналіз біографічних студій Олександра Гру-шевського довів, що вони становлять значну цінність при ви­вченні життя та діяльності визначних дослідників українсько­го минулого, їхніх історичних поглядів тощо. Поряд із цим, вищевказані праці вченого висвітлюють особливості культур­но-просвітницького розвитку України в ХІХ-на початку XX ст. Відтак, нариси О. С. Грушевського можуть також широ­ко використовуватися у дослідженнях вітчизняних істориків і літературознавців.

1. Грушевский А. Памяти историка Малороссии Н. И. Костомаров // Чтения Исторического Общества Нестора Летописца. — К., 1906. — Кн. 19. — Вып. 1. — С. 70-71.

2. Грушевский А. Из харьковских лет Н. И. Костомарова // Журнал МинистерстваНародного Просвещения. — 1908. -№ 4. — С. 233-295.

3. Грушевский А. Ранние этнографические работы Н. И. Костома-

265

Рова // Известия Отделения русского языка и словестности. — Спб., 1911. — Т. 16. — Кн. 1. — С. 77—120.

4. Грушевський О. Історичні статті Костомарова в «Основі» // Україна. — К., — 1928. — Кн. 1. — С.73—90.

5. Грушевський О. До статті Костомарова про федеративний лад старої Русі // Україна. — К., — 1928. — Кн. 3. — С. 50—57.

6. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі ЦДІАК України). — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 1189. — «Грушевсь-кий О. Нові матеріали до біографії Костомарова». — 25 арк.

7. ЦДІАК України. — Ф. 1235. — Оп.1. — Спр. 1190. — «Стаття Гру-шевського О. про юнацькі роки М. Костомарова». — 43 арк.

8. Грушевський О. З настроїв і думок Кирило-Мефодіївського братства // Україна. — К., 1914. — Кн. 1. — С. 70—77.

9. Грушевский А. Литературные планы и надежды Кирило-Мефодиевского братства // Украинская Жизнь. — М., 1914. — № 2. — С. 68—76.

10. Грушевський О. З життя українського гуртка в Петербурзі

1858—1861 рр. // Літературно-Науковий Вістник. — К., 1913. — Кн. 7.