obrazi narodnix zastupnikiv u poemi nekrasova komu na rusi zhiti dobre nekrasov mikola - Шкільний Всесвіт

Поема «Кому на Русі жити добре» створювалася в середині 70 — х років, у період нового демократичного підйому, коли Росія виявилася на порозі революції. Народники, що проповідували революційні ідеї, покладали всі надії на селянство. З метою революційної пропаганди почався масовий рух інтелігенції в народ. Однак «ходіння в народ» не увінчалося успіхом. Селянські маси залишилися байдужими до революційної проповіді народників. Питання про те, як внести революційна свідомість у народні маси, направити їх на шлях активної боротьби, у сформованій ситуації встає особливо гостро. У народницькому середовищі в той час велися суперечки про форми й методи пропаганди в селі. Образом Гриши Добросклонова автор теж включається в цю суперечку. Некрасов не засумнівався в необхідності живого зв’язку інтелігенції з народом і дієвості революційної пропаганди серед селян навіть тоді, коли «ходіння в народ» зазнало невдачі. Таким борцем — агітатором, що йде разом у народом, впливаючи на свідомість селянства, є Гриша Добросклонов. Він — син дячка, що жив «бідніше зубожілого останнього селянина», і «батрачки безмовної», слізьми солившей хліб. Голодне дитинство й сувора юність зблизили його з народом, визначили життєвий шлях Григорія

…років п’ятнадцяти

Григорій твердо знав уже,

Що буде жити для счастия

Убогого й темного

Рідного куточка

Багатьма рисами свого характеру Гриша нагадує Добролюбова. Як і Добролюбов, Добросклонов — борець за селянські інтереси, за всіх «скривджених» і «принижених». Він хоче бути першим там, «…де важко дихається, де горі чується». Йому не потрібно багатство й далекі турботи про особисте благополуччя. Некрасовский революціонер готується віддати своє життя за те, «щоб… кожному селянинові жилося привільно — весело на всій святій Русі!».

Григорій не самотній. На «чесні» шляхи вийшли вже сотні людей, подібних йому. Як і всім революціонерам,

Йому доля готовила

Шлях славний, ім’я голосне

Народного заступника,

Сухоту й Сибір

Але Григорія не лякають майбутні випробування, тому що він вірить у торжество справи, якому присвятили все життя. Він бачить, що сам багатомільйонний народ пробуджується кборьбе.

Рать піднімається

Незлічима,

Сила в ній позначиться

Незламна!

Ця думка наповнює його душу радістю й упевненістю в перемозі. У поемі показано, яка сильна дія роблять на селян — вахлаків і на сімох мандрівників слова Григорія, який вони заражають вірою в майбутнє, у щастя для всієї Русі

Григорій Добросклонов — майбутній ватажок селянства, виразник його гніву й розуму. Важкий його шлях, але й славний, на нього вступають «лише душі сильні, велелюбні», на ньому чекає людини справжнє щастя, тому що найбільше щастя, по думці Некрасова, складається в боротьбі за волю пригноблених. На основне питання: «Кому на Русі жити добре?» — Некрасов відповідає: борцям за щастя народу. У цьому й полягає зміст поеми

Бути б нашим мандрівникам під родною крышею,

Якщо б знати могли вони, що діялося Сгришею.

Чув він у груди своєї сили неосяжні,

Тішили слух його звуки благодатні,

Звуки променисті гімну шляхетного —

Співав він втілення счастия народного

Долю народу поет зв’язує з успішним з’єднанням селянства й інтелігенції, пропонуючи своє рішення питання про те, як установити контакт і взаєморозуміння, як ліквідувати існуючий між ними розрив. Тільки спільні зусилля революціонерів і народу можуть вивести селянство на широку дорогу волі й щастя. А поки російський народ ще тільки на шляху до «бенкету на увесь світ».