nemaye shhastya v bezdiyalnosti dostoyevskij nekrasov mikola - Шкільний Всесвіт

Відповідаючи на запитання, поставлений у заголовку поеми, — «Кому на Русі жити добре», — Некрасов створює образ різночинця, «народного заступника», революціонера — демократа. Такий Гриша Добросклонов. Про нього розповідається в останній частині поеми, названої «Бенкет на увесь світ».

Гриша Добросклонов виріс у глухому селі, у бідній родині сільського дячка; мати була батрачкою. Безрадісне й голодне дитинство. Потім семінарія, де теж було дуже важке життя. Гриша Добросклонов ще дуже молодий, йому немає дев’ятнадцяти років, але в ньому вже визначилися риси майбутнього революціонера: «…і років п’ятнадцяти Григорій твердо знав уже, Що буде жити для щастя Вбогого й темного Рідного куточка».

Гриша мріє про народне щастя як про своє власне, особисте щастя. Йому не треба «…ні срібла, Ні золота, а дай Господь, Щоб землякам моїм И кожному селянинові Жилося привільно — весело На всій святій Русі!» Гриша прагне до знань і наук, він хоче потрапити в Москву «у новосимет». Але він тісно пов’язаний з мужиками рідний вахлачины, і в цьому зв’язку з народом він почуває свою силу. Думка про рідний вахлачине зливалася в Гриши з думкою про всю Росію. У ньому дозрівав великий поет, мислитель, народний заступник. Він знає, що життя його, життя борця — революціонера, буде важка

Сильний духом, волелюбний, він іде по важкому, але чесному шляху, по якому йдуть «Лише душі сильні, Велелюбні, На бій, на працю». Гриша бореться за обійдених і пригноблених, і вони, бачачи в ньому свого посланця, благословляють його на боротьбу: «Йому доля готовила Шлях славний, ім’я голосне Народного заступника, Сухоту й Сибір».

Гриша був люблячим сином, але поет не премине повідомити, що патріотичні почуття теж сильні в Гриши, як «у серце хлопчика з любов’ю до бідної матері любов до всієї вахлачине злилася». Сімнадцятилітній Гриша має поетичний дарунок. Під враженням народних пісень Гриша пише свої пісні, не менш прекрасні. У піснях Гриши виражена віра в щасливе майбутнє своєї страждаючої й батьківщини, що бореться. До вітчизни звертається юний поет — громадянин: «Ще ти в сімействі покуда раба, але мати вже вільного сина!» Пісні Гриши Добросклонова повні оптимізму, дуже характерного для революційного світогляду. Любов до Батьківщини й народу — основний мотив його пісень і життєвих подвигів, до яких себе готовить Гриша.

Образ Гриши Добросклонова продовжує й істотно доповнює образи його літературних попередників — Базарова й Рахметова. Але автор підкреслює, що на відміну від Базарова Гриша не самотній. Некрасов у пісні Гриши «Русь» говорить, що в Росії почався революційний підйом: «… зайнялася в ній Іскра прихована… Рать піднімається_ Незлічима, Сила в ній позначиться Незламна!» Образ Гриши Добросклонова — художнє втілення високих дум Некрасова про те, що по — справжньому щасливим у Росії, що ще не звільнилася від пережитків старого, може бути тільки людина — борець

Простий сільський хлопець, син парафіяльного дячка, що жив «бідніше зубожілого останнього селянина». Григорій виявився тим щасливцем, якого безуспішно шукали мандрівники протягом всієї поеми: «Бути б нашим мандрівникам під родною крышею, Якщо б знати могли вони, що діялося із Гришею, Слухав він у груди своєї сили неосяжні, Тішили слух його звуки благодатні, Звуки променисті гімну шляхетного — Співав він втілення счастия народного!» Гриша Добросклонов — самий улюблений герой Некрасова. Автор вклав у цей образ всі свої гарячі почуття й щиросердечна теплота. Він воскресив у герої дорогі його серцю риси Добролюбова, Чернишевського, Бєлінського

У той же час у Григорію Добросклонове втілений збірний образ революційної російської молоді, у якій поет бачив світле майбутнє Росії. Образом Гриши поет відповідає на основне запитання, поставлений у поемі: хто щасливий на Русі? Щасливий той, хто бореться за інтереси народу