narod i vlada v povisti pro te yak odin muzhik dvox generaliv prokormiv shhedrina saltykov shhedrin - Шкільний Всесвіт

Народ і влада і їхні відносини одна з головних тем казок письменника Салтыкова — Щедрина.

Додаючи в тести новаторски й сміло гротески й колосальні гіперболи, він домагається зображення трохи изказистой на вид дійсності, але при найближчому ж розгляді, усе виявляється з точністю навпаки. Це більше схоже на сумну, багатостраждальну правду

У повісті — казці «Як мужик двох генералів прокормив» перед нами з’являється замальовка, якісна оцінка двох соціальних шарів суспільства дореформеній Росії — Це два товсті, дурних генерали, що представляють владу й мужичонка, розумний, тямущий, заповзятливий представник російського селянства

Генерали безпомічні як діти, толком життя не розуміють… І раптово виявляються на одні на острові ненаселеному й занедбаному

Дорослі, здавалися б люди, солідні титуловані чиновники, а сідають собі під пальму й плачуть! Вони нічого не вміють, їжі собі дістати не здатні, та й справи те свої на службі своєї не особливо виконували. І не знають вони, що їжа те на деревах росте. А якась навіть плаває, літає й по землі бігає!

Автор іронічно жартує й у такий спосіб викриває якусь марність і непотрібність подібної влади

Отут генерали й придумують як їм урятуватися! Мужика треба покликати! Він їм і їжі наловить, і зігріється

Мужик тут представлений громаднейшего росту, що вміє абсолютно всі, заповзятливий, з ним те точно не пропадеш!

Трудячись на генералів не покладаючи рук, ловлячи сільцями зайців, так добуваючи вогонь, він ще й усмішки у свою адресу терпить — «тунеядец» він і «ледар» нібито. Подяка від смерті мужик одержує у вигляді п’ятака й чарки горілки

У цьому, здавалося б невигадливому казковому сюжеті, Салтыковым — Щедріним показана типова несправедливість, що споконвіків живе на Русі

Покірливий послух мужика, отакого «здорового здорованя» двох охоронцям влади не може не вражати й не вводити вступор.

Страждаюча сторона, мовчачи горює думами своїми про жестокостях і несправедливості, коли ж сторона пожинающая плоди за рахунок рабської праці, святкує успіхи й багатство, вистраждане гіркою працею російського народу

У даній казці явно представлене саркастичне висміювання дурості, невміння, нікчемності вищої влади, що насичується за рахунок праці народу, що годують себе жалюгідними крохами й віддають всі вищим чинам

Також автор, смутно вимальовує висновки про владу над своєю долею самого народу, що живе в постійному гнете