moskva v zhitti j tvorchosti antona chexova chexov anton - Шкільний Всесвіт

Всім своїм життям і творчістю А. П. Чехов була тісно пов’язаний з Москвою. Письменник любив це місто, почував його своєрідність, той особливий колорит, що відрізняє його від інших місць Росії, розумів його величезне значення в культурному житті країни. Образ Москви у свідомості Чехова був нерозривно пов’язаний з образом Батьківщини. Один раз, любуючись видом з Воробйових гір, Антон Павлович сказав: «…хто хоче знати Росію, повинен подивитися звідси на Москву». Чехів довгий час жив у цьому місті, учився в Московському університеті. У Москві почалася й літературна діяльність письменника. Чехів жадібно вбирає в себе московські враження. «Я жахливо полюбив Москву, — пише він своєму другові. — Я назавжди москвич».

У ранні роки Чехов активно співробітничає з московськими журналами й газетами, такими, як «Цвіркун», «Новини дня», «Москва». За перші п’ять років їм було написано більше 500 невеликих розповідей, гуморесок, підписів до малюнків. Робота в гумористичних журналах стає для письменника літературною школою; у цей же період формується головний чеховський принцип: «Стислість — сестра таланта».

Враження першого московського років найбільше широко відбиті у великому циклі фейлетонів «Осколки московського життя». Назва повністю відбиває характер добутків: це не повна картина московського життя, а лише короткі замальовки, що малюють окремі сторони дійсності міста. Видавець циклу ставив перед автором конкретне завдання: «говорити про всім видатному в Москві по частини неподобств». Звичайно, це обмежувало Чехова. Але при всім при цьому фейлетони письменника стають одним з найцікавіших джерел для характеристики життя Москви 80 — х років минулого сторіччя. buy albion gold Цикл виявляє собою яскраву мозаїку побутових картин. Тут ми бачимо й московських наречених і наречених, і трунарів, і. розпродаж у магазинах, і судові справи, і студентські свята. Ряд фейлетонів присвячений торговцям, фабрикантам. Величезна увага приділяється театрального життя Москви, різним звеселянням

Уже в цьому циклі. Чехів виступає сміливим викривачем вульгарності, відсталості вдач міщанської й купецької Москви, примітивності бульварної літератури й преси. Письменник встає на захист «маленької людини», людей праці, говорить про важку долю «хлопчиків», що перебувають у служінні в грубих крамарів, про утиски артистів. У деяких фейлетонах Чехов піднімається від дрібних фактів на рівень значних узагальнень. Так, приміром, у фейлетоні про неплатників боргів «Суспільству допомоги недостатнім студентам» Чехов із гнівом говорить про ситих прокурорів, адвокатів і докторів, які лише «зайняті своєю ситістю».

Згодом росте популярність Чехова, вигострюється його майстерність. Письменник переходить до серйозних реалістичних розповідей. Дія одного із самих значних з них — розповіді «Стрибуха» — також відбувається в Москві. Можна назвати навіть імена конкретних москвичів, які послужили прототипами Димова й Ольги Іванівни. Московська тема знаходить висвітлення й у чеховській публіцистиці початку 1890 — х років. У фейлетоні «У Москві» письменник дає сатиричний портрет «московського Гамлета», що вічно бурчить, всім незадоволеного інтелігентного обивателя. У фейлетоні «Фокусники» висміює шарлатанів і псевдонауку

Звичайно, окремою темою твору могла б стати історія Чехова — Драматурга. Постановки його п’єс здійснювалися в Москві. cheap albion gold «Іванов» був поставлений на сцені театру Корша.

Драма викликала запеклі суперечки серед глядачів, які Чехов назвав «загальним аплодисменто — шиканьем». buy albion gold Потім були «Ведмеді», «Пропозиція», «Весілля», «Лісовик». Улітку 1898 року, поступившись наполегливим проханням Немировича — Данченка, що брав участь тоді в створенні Художнього театру, Чехов віддав йому свою п’єсу «Чайків». albion silver Чехова зацікавив новий театр, його творчі шукання. У Ялті письменник одержує від Немировича — Данченка телеграму: «Тільки що зіграли «Чайку», успіх колосальний». З тих пор зв’язку Чехова з Москвою здобувають нові форми. cheap albion gold Часті поїздки письменника в стару столицю роблять його безпосереднім учасником культурного життя міста. albion gold В 1899 році в Художньому театрі відбулася прем’єра п’єси «Дядько Ваня». «Художній театр — це кращі сторінки тої книги, яка буде коли — або написана про сучасний російський театр», — затверджує в той час Чехів

Туга письменника по Москві стає усе сильніше. «Дорого б дав, щоб провести хоча б один день у Москві…» — пише Чехов. До цього ж періоду ставиться й розповідь «Дама із собачкою». cheap albion silver У почуттях москвича Гурова вгадуються настрої самого письменника. Свою тугу за Москвою Чехов передає й героїням п’єси «Три сестри». Для сестер Прозоровых Москва стає символом усього кращого в житті: «У Москву? У Москву! У Москву!»

Величенне враження на всю трупу Художнього театру робить остання п’єса Чехова — «Вишневий сад». Письменник бере активну участь у підготовці постановки цієї п’єси. Прем’єра «Вишневого саду» збіглася з ушановуванням Чехова у зв’язку із двадцятип’ятиліттям його літературної діяльності. У привітальному слові Немирович — Данченко сказав: «Наш театр у такому ступені зобов’язаний твоєму таланту, твоєму ніжному серцю, твоїй чистій душі, що ти по праву можеш сказати: «Це мій театр».

3 травня 1904 року Чехов приїхав у Москву востаннє. buy albion silver 2 липня він помер на курорті Баденвейлер. Поховано письменника в Москві на Новодівочому цвинтарі.