moralni cinnosti tetyani larinij po romani yevgenij onyegin pushkin oleksandr - Шкільний Всесвіт

Першим реалістичним романом в історії російської літератури вважається роман у віршах А. С.Пушкіна «Євгеній Онєгін». Віссаріон Григорович Бєлінський уважав його «енциклопедією російського життя». Пушкіна завжди мріяв створити який — небудь добуток, головними героями якого були б його сучасники. По канонах романтизму, що зародився в Європі до кінця 18 століття, жіночим ідеалом стала поетична дівчина. Така дівчина й з’являється в романі «Євгеній Онєгін».

Найвідоміший жіночий образ російської літератури — Тетяна Ларіна — улюблена героїня поета. Вона — героїня совісті, що володіє високими моральними цінностями. У Літературі, також як і в мистецтві, можливо таке чудо, коли художник всерйоз захоплюється своїм власним утвором. Так і Олександр Сергійович, працюючи над романом «Євгеній Онєгін», захопився чудесної, оживаючої під його пером, дівчиною. Тетяна була для нього «милим ідеалом», схожа й виглядом, і душею на музу поета. Характер Тетяни Ларіній розкривається перед нами і як неповторна індивідуальність, і як тип російської дівчини, що живе в провінційній дворянській родині

Близькість до інший світу й до народної Росії, уособленням якої була нянька, оберігала чистоту душі Тетяни. Тетяна дуже любила природу: іграм з однолітками вона віддавала перевагу самотнім прогулянкам. Її улюбленою порою року била зима:

Тетяна (російська душою,

Сама не знаючи, чому)

З її холодною красою

Любила російську зиму…

Життя природи близьке й знайома їй з дитинства. Це мир її душі, мир нескінченно близький. У цьому світі Тетяна вільна від самітності, від нерозуміння, тут почуття знаходять відгук, спрага щастя стає природним законним бажанням. Протягом всього життя Тетяна зберігає в собі цю цілісність і природність натури, які виховуються лише в тісному спілкуванні із природою. Тетяна інстинктивно, серцем, а не розумом, відчула в Онєгіні людини під стать собі. Як не був стриманий Онєгін під час першої зустрічі, як не була під маскою світської люб’язності схована його особистість, Тетяна зуміла вгадати його винятковість. Природність, глибока людяність, властиві Тетяні, раптом при першому зіткненні з життям прийшли в рух, зробили її сміливої й самостійної. Полюбивши Онєгіна, вона перша робить важливий крок: пише йому лист. Саме тут роман досягає кульмінації. Визнання Тетяни, що дихало такою любов’ю й такою щирістю, не було почуто й зрозуміле охолодженим серцем Онєгіна. Євгеній не здатний був відповісти дівчині, тому що почуття його були безжалісно перекручені суспільством. Одповідь Онєгіна віддалила його від Тетяни

«Євгеній Онєгін» — філософський роман, роман про сенс життя. У ньому Пушкін піднімав проблеми буття, міркував про те, що таке добро й зло. І якщо життя Онєгіна безглузда, воно сіяє зло, смерть, байдужність навколо себе, те Тетяна — особистість цільний, гармонічна, а зміст свого життя вона бачить у любові, виконанні свого боргу перед чоловіком. Примирившись із суворими законами життя, що позбавляли людини щастя, Тетяна примушена була боротися за своє достоїнство, проявляючи в цій боротьбі безкомпромісність і властиву їй моральну силу, саме в цьому полягали моральні цінності Тетяни