moi ulyubleni knigi znedoleni gyugo viktor - Шкільний Всесвіт

Цей роман, прочитаний мною ще в дитинстві, перечитаний взахлеб замолоду, зробив на мене сильне враження. Багато цікавих книг було прочитано після роману «Знедолені», багато хто з них запали в серце, але роман Віктора Гюго залишився в моїй пам’яті назавжди. І найчастіше я згадую про книгу, коли запитують про улюблений літературний твір. У книзі «Знедолені» Віктор Гюго розповів про життя французьких бідняків дев’ятнадцятого століття. Книга, написана в класичному дусі романтизму, розповідає про важке життя й долю улюблених героїв — Жана, що повернувся з каторги, Вальжана, що украв для голодної родини шматок хліба, замученої стражданнями й убогістю Фантины і її дочки Козетты. Головний герой Жан Вальжан відбув на каторзі дев’ятнадцять років за те, що украв коровай хліба для голодних дітей своєї сестри. Озлобившись на увесь світ, він перетворився в зацькованого звіра, для нього, з його минулим, немає місця в цьому світі. Скрізь він ізгой. Здавалося б, ніщо не здатне розбудити в ньому доброту, жаль, милосердя, розбудити його душу, що спить уже багато років. Але це вдалося місцевому єпископові, до якого Жан Вальжан попросився на нічліг

Прокинувшись серед ночі, що був каторжник взяв срібні ложки — єдине багатство єпископа й утік через відкрите вікно. Незабаром жандарми привели Жана назад до єпископа й той, замість того, щоб знову відправити втікача на каторгу, говорить, що ложки були його подарунком Жанові. Після такого події Жан залишає місто й у його огрубленной душі відбуваються найважливіші зміни. Другою головною лінією книги є життя матері й дочки — Фатины й Козетты. Фатина — молода жінка, що утомилася від убогості й доведена обставинами до проституції, змушена віддати своєї дитини на зміст чужим людям, трактирникам Тенардье. Через якийсь час Фатина вмирає в убогості. Подружня пара Тенардье втілювала в собі зло й хитрість

Нещасній дитині довелося випробувати на собі голод, холод і моторошні позбавлення. Але доля виявилася більше прихильна до дівчинки, чим до її матері. Козетта зустріла Жана Вальжана. Він забрал дитя до себе, навчав її грамоті, всіма силами намагався затьмарити в пам’яті Козетты її жахливе дитинство. Згодом ця дитина стала сенсом життя Жана Вальжана. Кілька років Жан Вальжан з Козеттой прожили в монастирі, де Козетта була вихованкою, а її званий батько помічником садівника. Це були 30 — е роки дев’ятнадцятого століття — роки смути й сумнівів. Молодь Парижа охоплена революційними думками й ідеями. Саме таким був Мариус — парубків, що виріс у родині добропорядного буржуа й зі скандалом будинок, що покинув свій

Мариус зустрів з Козеттой у Люксембурзькому парку й полюбив її з першого погляду. Після довгих пошуків Мариус знаходить Козетту й пояснюється з нею. Почуття виявляється взаємним. Жан Вальжан ні про що не догадується. Коли ж приходить літо й починається справжня революція, Мариус відправляється на барикади. Козетта хоче відправити звісточку своєму улюбленому й тоді Жан Вальжан розуміє, що його дівчинка стала дорослої. Його мучать ревнощі й розпач і він відправляється на барикаду, що обороняє Мариус і інші молоді республіканці. Під час перестрілок Мариуса ранить рушничним пострілом і Жан Вальжан на руках виносить його з поля бою. Довгий час юнак перебуває між життям і смертю й, нарешті, молодість і здоров’я перемагають. Після довгих позбавлень закохані возз’єднуються. Жан Вальжан умирає щасливим — його останній подих прийняли улюблені діти. У своєму романі Віктор Гюго прагне викрити, оприлюднити соціальне зло й знайти будь — які шляхи його подолання. Автор показує, як людська душа, незважаючи ні на які умови прагне до світла, добру, любові