lyudi borgu j chesti v romani bulgakova bila gvardiya bulgakov - Шкільний Всесвіт

Роман «Біла гвардія» відкривається образом 1918 року. Саме образом, тих страшних і величних днів. У цей рік літо було дуже сонячним, зима буяла снігом, а високо в небі стояли дві зірки. Будинок і місто — два головних неживих герої книги. Будинок буяє сімейною ідилією, а місто в один, далеко не прекрасний день, перекреслює її існування жахливої війною

У своїй книзі автор уникає прямого протиставлення біл і червоних, підкреслюючи, що всі вони єдині, не залежно від того, до якого табору належать. Весь жах він намагається передати в ідеї безглуздого братовбивства. Із сумом і жалем, співпереживає обом ворогуючим сторонам і не однієї не співчуває до кінця

Автор виводить на перший план основні загальнолюдські цінності: будинок, батьківщину родину. Але от визнавати ці цінності, погодилися далеко не всі його герої. З жахаючим реалізмом він зміг передати щиросердечні роздирання людей і трагізм ситуації. Новизна роману, полягала ще й у тім, що через п’ять років після завершення громадянської війни, він зміг показати офіцерів білої гвардії не у вигляді лютого ворога, а як простих людей, серед яких є й гарні й погані, розумні й що помиляються, чесні й корисливі. Він показав їх зсередини, допоміг перейнятися до них співчуттям і розумінням

Наприклад, в Олексію, у Малышевом, у Най — Турсе він цінував вірність честі, мужність і прямоту. Для них символ віри був непохитним стрижнем, що похитнувся зі зреченням від престолу Миколи II.

Най — Турс людина честі. Він зриває з молодого юнкера погони й прикриває його відхід одним лише кулеметом. Людиною честі виявляється й Николка. Він метається по прострілюються улицам, що, розшукуючи родичів Най — Турса, що б повідомити їм про його смерть. А потім, ризикуючи собою, викрадає тіло вбитого командира, витягаючи його з гори замерзлих трупів, з підвалу анатомічного театру. Малишев іде на ризикований крок, розпускаючи юнкерів по будинках, коли розуміє, що ця битва програна, а вони ще занадто молоді і їм хочеться жити

Крім честі й боргу перед батьківщиною, автора хвилювала й тема загробного життя. У когось ця віра була стійкою й непохитної, у кого те вивітреної. Самим яскравим прикладом чистої віри у вищі сили є молитви Олени, про порятунок життя свого брата. Звертання до богородиці робить чудо: Олексій видужує. Значеннєва кульмінація роману, завершується зі сном Олексій Турбіна про віру в Бога. Він показує, що всі люди рівні перед ним і рано або пізно, кому те прийде відповісти за пролиту кров

Страждання й борошна братовбивчої війни, змусили написати Булгакова роман, по суті являющийся без релігійним, але з явними рисами християнської віри. Хоча, не дивлячись на відсутність віри у всевишнього люди не забували про щирі цінності свого життя й продовжували свято їх дотримувати