lyubov u zhitti geroiv sholoxova sholoxov - Шкільний Всесвіт

Якщо на час відсторонитися від історичних подій, то можна відзначити, що в основі роману М. А. Шолохова «Тихий Дон» лежить традиційний любовний трикутник

Наталя Мелехова й Ксенія Астахова люблять того самого козака — Григорія Мелехова. Він одружений на Наталі, але любить Ксенію, а та, у свою чергу, замужем за іншим козаком, Степаном Астаховым. До фіналу роману вмирають і Наталя й Ксенія

Що ж привело двох майже у всім різних між собою жінок до настільки сумного результату?

У самому загальному виді на це питання можна відповісти так: любов до Григорія. Наталя не може перенести того, що чоловік продовжує любити Ксенію, не хоче через це мати від нього ще однієї дитини й робить самогубний аборт

Ксенію же любов до Григорія жене разом з ним на Кубань. А оскільки Мелехов ховається від влади, їм доводиться бігти від патруля, що попався назустріч. Куля патрульного випадково ранить Ксенію, і ранить смертельно.

Кінець кожної з героїнь по — своєму закономірний

Наталя — жінка нервова, рефлектирующая. Вона працьовита, гарна, добра, але нещасна. Наталя, тільки довідавшись про сватовстве Мелехових, заявляє: «Люб мені Гришка, а більше ні за кого не піду!.. Не потрібні мені, батенька, інші… Не піду, пущай і не сватають. А те хучь в Усть — Медведицкий монастир везіть…»

Ксенія ж із самого початку «вирішила відняти Гришку в Наталі й Коршуновой… Одне лише вирішила накрепко: Гришку відняти в усіх, залити любов’ю», володіти їм, як раніше, до одруження. Але в зіткненні двох люблячого Григорія жінок переможців, як ми знаємо, не буде

Через зраду чоловіка Наталя тимчасово вертається в рідний дім. «Їй усе здавалося, що Григорій повернеться до неї, серцем чекала, не вслухуючись у тверезий нашепот розуму; виходила ночами в пекучій тузі, трощилася, розтоптана нежданою незаслуженою образою».

Ксенія, на відміну від Наталі, любить Григорія не тільки серцем, але й розумом. Вона готова боротися за улюбленого всіма доступними . способами Ксенія активно прагне до свого щастя, роблячи при цьому нещасній Наталю

Однак доброта властива їй у не меншому ступені, чим суперниці. Після смерті Наталі саме Ксенія доглядає за її дітьми, і вони називають її мамою. Наталя ж задовго до смерті відмінюється до того, щоб разом з дітьми піти в рідний дім, дозволивши Григорію вже відкрито взяти у свій курінь Ксенію

Ксенії хочеться, щоб вони із Григорієм могли з’єднатися назавжди, позбутися від людських пересудів, зажити нормальним життям. Їй здається, що ця мрія може збутися після смерті Наталі. Ксенія няньчить мелеховских дітей, і ті майже що визнають у ній мати

Але Григорію так і не довелось спокійно пожити з нею. Майже відразу після повернення із Червоної Армії він змушений бігти з рідного хутора, оскільки побоюється арешту за старі гріхи — активна участь у вешенському повстанні

Ксенія тужить без нього, боїться за його життя: «Видно, і її, таку сильну, зломили страждання. Видно, солоно жилося їй ці місяці…» Проте, Ксенія охоче відгукується на пропозицію Григорія кинути будинок, дітей (їхній Мелехов розраховує забрати пізніше) і відправитися з ним на Кубань назустріч невідомості

«Як би ти думав?.. Солодко мені однієї? Поїду, Гришенька, родненький мій! Поповзу слідом за тобою, а одна більше не залишуся! Немає мені без тебе життя. Промінь найстрашніше, що тільки могло трапитися в його житті, — уже трапилося…»

Приречені на загибель у шолоховском романі й сильній вольовій Ксенії, і більше слабка Наталя. Трагедія громадянської війни підсилює трагізм і любовної лінії «Тихого Дону». Не може бути щаслива людина в такі часи, коли страждає весь його народ