lis cochinenie opis prirodi opisu - Шкільний Всесвіт

Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежки й, забуваючи про усім, розчинятися у величній красі лісу! Він нібито розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві

Тиша захоплює тебе. Ти коштуєш нерухомо, немов чекаєш чогось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листа Осені й Ліси. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, зрештою, знаходиш лист, адресований тільки тобі

Про що думає Ліс? Про що мріє? Удивляючись у жовтогарячі прожилки Кленового листа, можна про усім довідатися: Ліс пише тобі про Лету із сонцем, що сміється, і солов’їних трелях, про весну з її першими квітами, журавлями й квітучими деревами. Про чарівницю — зимі, що незабаром прийде, накриє Ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонце

Поки ж Ліс живе в Осені й радується кожному мгновенью, не обертаючи уваги, що пливуть дні, місяці… І Осінь змінюється. Вона всі частіше сумує й плаче осіннім дощем. А як чудово сидіти в лісі під ялинкою й спостерігати за сріблистими краплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не смутно, навпаки — ти радуєшся, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, які непомітно з’явилися під деревом

Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоко в серце, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронести через все життя…