kutuzov i napoleon u romani epopei tovstogo vijna j mir tolstoi lev - Шкільний Всесвіт

Роман Л. Н. Толстого «Війна й мир» є, на думку відомих письменників і критиків, «найбільшим романом у світі». «Війна й мир» — це роман’епопея, подій з історії країни, а саме війни 1805 — 1807 р. і Вітчизняної війни 1812 р. Центральними героями воєн були полководці — Кутузов і Наполеон. Їхні образи в романі «Війна й мир» будуються за принципом антитези

Толстой, прославляючи в романі головнокомандуючого Кутузова як натхненника й організатора перемог російського народу, підкреслює, що Кутузов — справді народний герой, що керується у своїх діях народним духом. Це простий росіянин людин, далекий удавання, і одночасно мудрий історичний діяч і полководець. Головне в Кутузові для Толстого — його кревний зв’язок з народом, «те народне почуття, що він носить у собі у всій чистоті й силі його». Саме тому, підкреслює Толстой, народ і вибрав його «проти волі пануючи у виробники народної війни». Товстої зображує Кутузова як мудрого полководця, глибоко й вірно розуміючий хід подій. Не випадково правильна оцінка Кутузовим ходу подій завжди підтверджується згодом. Так, він вірно оцінив значення Бородінського бою, заявивши, що це — перемога. Як полководець він явно коштує вище Наполеона. Саме такий полководець був потрібний для ведення народної війни 1812 р. на території Росії, і Толстой підкреслює, що після перенесення війни в Європу російської армії потрібен був інший головнокомандуючий. А «представникові народної війни нічого не залишалося, крім смерті. І він умер».

Одночасно треба відзначити, що образ Кутузова в романі трохи перекручений, не позбавлений недоліків, причина яких — у неправильних позиціях Толстого’історика. Виходячи зі стихійності історичного процесу Толстой заперечував роль особистості в історії. Письменник висміював культ «великих особистостей», створений буржуазними істориками. Він уважав, що хід історії вирішують народні маси. Він прийшов до визнання фаталізму, затверджуючи, що всі історичні події визначені понад. Саме Кутузов виражав ці погляди Толстого в романі. Він, за словами Толстого, «знав, що вирішують доля бою не розпорядження головнокомандуючого, не місце, на якому коштують війська, не кількість гармат і вбитих людей, а та невловима сила, називана духом війни, і він стежив за цією силою й керував нею, наскільки це було в його владі». У Кутузова — толстовський фаталістичний погляд на історію, відповідно до якого результат історичних подій вирішений. Помилка Толстого полягала в тому що, заперечуючи роль особистості в історії, він прагнув зробити Кутузова тільки мудрим спостерігачем історичних подій. Він виступає в романі як полководець, при всій своїй пасивності точно оцінюючий хід військових подій і безпомилково напрямний їх.

Антиподом Кутузова є Наполеон. Товстої рішуче виступив проти культу Наполеона. Для письменника Наполеон — агресор, що напав на Росію, честолюбець, що прагне до світового панування. Товстої показує, що у вчинках Наполеона, його претензіях на світове панування, крім примхи, не було ніякого змісту, але «він вірив у себе, і увесь світ вірив у нього».

Треба сказати, що стосовно Наполеона Толстої був недостатньо об’єктивний, затверджуючи: «Він був подібний до дитини, що, тримаючись за тесемочки, прив’язані до усередині карети, уявляє, що він править». Але Наполеон у боротьбі з Росією не був неспроможний, він просто виявився слабкіше свого супротивника, «найсильнішого духом», по вираженню Товстого

Наполеон з’являється в романі як самозакоханий, самовпевнений володар Франції, осліплений славою. Наполеон Толстого — людин, для якого становило інтерес «тільки те, що відбувалося в його душі». А «усе, що було поза ним, не мало для нього значення, тому що все у світі, як йому здавалося, залежало тільки від його волі». Не випадкове слово «я» — улюблене слово Наполеона. Наскільки Кутузов виражає інтереси народу, настільки Наполеон крейда у своєму егоцентризмі

Зіставляючи двох великих полководців, Толстой робить висновок: «Немає й не може бути величі там, де немає простоти, добра й правди». Тому справді великий саме Кутузов — народний полководець, що думає про волю Батьківщини