krasa prirodi v liriku s yesenina yesenin sergij - Шкільний Всесвіт

Здається, про красу природи так багато написано, що неможливо чимсь здивувати читача. І все — таки, коли читаєш вірші Єсеніна, розумієш: так ще ніхто не говорив

У його віршах живі картини природи: берізки й трави, кішки, корови, птахи, що живуть поруч, наповнюючи душу теплом, а над всім цим — безкрайнє синє небо його батьківщини. У свій час Єсенін писав: «Моя лірика живе великою любов’ю до батьківщини». І саме це постійне почуття батьківщини одухотворяє численні картини природи. Це не просто картинки, хоча й виразні. За ними багаті емоції людини, що через все життя почувала нерозривний зв’язок з рідною землею

Може, тому С. Єсенін так гостро почуває красу землі іншої. Так, у вірші «Село» він описує пейзажі Україні, де «у шовкових листах тополі, а там усе ліс і все поле …» І ми почуваємо захоплення видами нашої батьківщини як щось природне. Земля скрізь прекрасна. І люди скрізь люблять свою землю й природу, і це заслуговує поваги. Такі думки викликає поезії С. Єсеніна, тому що кожний почуває, як любов’ю й теплом віє від його рядків

Мир і спокій у віршах, що малюють картини природи. Так буває тільки тоді, коли людина досягає гармонії із природою, з миром. Так у віршах С. Єсеніна природа оживає любов’ю до життя у всій його нескінченності. Природа з’являється не тільки в пейзажних картинках окремих куточків мальовничої батьківщини, але й у побутових подробицях. Природа — це частини життя людини, його середовище, її будинок. А людина — частини природи

Гармонія поета із природою відчувається в кожному вірші. І тому його поезій викликають замилування й довіра

Отже, лірика Єсеніна не тільки зображує пейзажі його батьківщини, але й ненав’язливо прищеплює думка про те, що картини природи навіки зв’язані в нашій свідомості з почуттям батьківщини. Поезія С. Єсеніна вчить любити все живе на землі, учить любити батьківщину

Нерозривний зв’язок щиросердечних переживань людини із природою (осінь — у природі, осінь — у душі поета: «Відговорив гай золота березовими, веселою мовою»).