korotkij zmist zhyustina abo neshhasna dolya chesnoti sadu po - Шкільний Всесвіт

Доля піддає сестер Жюстину й Жюльетту суворому випробуванню: умирають батьки, і дівчини виявляються на вулиці без засобів до існування. Красуня Жюльетта вступає на шлях розпусти й швидко перетворює останній у джерело доходу, а настільки ж чарівна сестра її будь — що — будь хоче залишитися доброчесною. Через кілька років Жюльетта, погрязнув у пороці й заплямувавши себе безліччю злочинів, серед яких убивства чоловіка, незаконних дітей і коханців, домагається всього, чого бажала: вона — графиня де Лорзанж, багата вдова, у неї є коханець, поважний пан де Корвиль, що живе з нею, як із законною дружиною. Один раз, подорожуючи разом з де Корвилем, на постоялому дворі Жюльетта зустрічає дівчину, що везуть у Париж для винесення їй смертного вироку: дівиця обвинувачується в убивстві, злодійстві й підпалі. Ніжна й сумна особа красуні будить у душі графині невідоме їй досі жаль, з дозволу жандармів вона привечает дівчину й просить неї розповісти свою історію

Дівчина погоджується, однак відмовляється розкрити своє походження. Втім, читач напевно догадався, що перед ним — нещасна Жюстина, так що надалі ми будемо називати дівицю її теперішнім ім’ям. Виявившись за воротами монастиря одна й без грошей, Жюстина вирішує найнятися в прислуги, але незабаром з жахом переконується, що одержати місце можна тільки поступившись своєю чеснотою. Нарешті її бере в служіння багатий лихвар. Він випробовує порядність Жюстины — змушує неї обкрасти богатого сусіда

Коли ж вона відмовляється, він обвинувачує її в крадіжці, і дівчину саджають у в’язницю. Там вона знайомиться з авантюристкою Дюбуа й разом з нею біжить із ув’язнення. Розбійниця Дюбуа змушує Жюстину вступити в банду, а коли та відмовляється, віддає її на наругу розбійникам

Каждодневно терплячи моральні й фізичні мучення, Жюстина залишається в зграї, але всіма силами намагається зберегти свою невинність. Один раз розбійники захоплюють у полон якогось Сент — Флорента; Жюстина з людинолюбства допомагає бранцеві зробити втеча й сама біжить разом з ним. Але Сент — Флорент виявляється негідником: він оглушає Жюстину, у несвідомому стані насилує її й кидає в лісі напризволяще. Знівечена Жюстина ненавмисно стає свідком протиприродного зв’язку графа де Бриссака з його лакеєм. Виявивши дівчину, граф спочатку залякує її до півсмерті, але потім міняє гнів на милість і влаштовує її покоївці до своєї тітки

Незважаючи на чарівну зовнішність, у душі пана де Бриссака живуть усілякі пороки. Прагнучи вселити Жюстине принципи своєї перекрученої моралі, він наказує їй отруїти тіточку. Перелякана Жюстина розповідає все пані де Бриссак. Бабуся обурена, а граф, зрозумівши, що його зрадили, выманивает Жюстину з будинку, зриває з її одягу, труїть собаками, а потім відпускає на всі чотири сторони

Абияк Жюстина добирається до найближчого містечка, знаходить лікаря, і той зціляє її рани. Тому що в Жюстины кінчаються гроші, вона наважується написати графові де Бриссаку, щоб той повернув належне їй платня. У відповідь граф повідомляє, що тіточка його померла від отрути, отруйницею вважають Жюстину й поліція розшукує її, так що в її інтересах зникнути де — небудь у затишному місці й більше його не турбувати. Розстроєна Жюстина довіряється докторові Родену, і той пропонує їй місце служниці в себе вдоме.

Дівчина погоджується. Крім лікування Роден містить школу, де спільно навчаються хлопчики й дівчинки, всі як один в один чарівні. Не в силах зрозуміти, у чому отут справа, Жюстина приймається розпитувати дочка доктора Розалію, з якої вона встигла подружитися. З жахом Жюстина довідається, що доктор віддається розпусті як з учнями, так і із власною дочкою

Розалія відводить Жюстину в потайную кімнату, звідки та спостерігає дивовижні оргії, що влаштовуються Роденом з підвладними йому жертвами. Проте Жюстина на прохання Розалії залишається в будинку доктора й починає наставляти подругу в християнській вірі. Зненацька Розалія зникає. Підозрюючи її батька в черговій дивовижній витівці, Жюстина обшукує будинок і знаходить свою подругу замкненої в потайном прикомірку: Роден вирішив умертвити дочку, зробивши над нею якусь хірургічну операцію

Жюстина влаштовує Розалії втеча, але сама попадає в руки доктора; Роден ставить їй на спину клеймо й відпускає. Жюстина в жаху — їй і так винесений вирок, а тепер ще й клеймо… Вона вирішує бігти на південь, подалі від столиці

Жюстина виходить до монастиря, де зберігається чудотворна статуя Святої Діви, і вирішує піти помолиться. В обителі її зустрічає настоятель дон Северино. Шляхетна зовнішність і приємний голос настоятеля вселяють довіру, і дівчина щиросердно розповідає йому про свої халепи. Переконавшись, що в Жюстины немає ні рідних, ні друзів, чернець міняє тон, грубо вистачає її й тягне в глиб монастиря: за фасадом святої обителі ховається гніздо розпусти й пороку

Четверо пустельників на чолі з настоятелем залучають до себе дівиць, чиє зникнення не спричиняє ніяких наслідків, змушують їх брати участь в оргіях і віддаватися самій розгнузданій розпусті, задовольняючи перекручену хтивість святих братій. Залежно від віку дівчин ділять на чотири розряди, у кожного розряду свій колір одягів, свій розпорядок дня, свої заняття, свої наставниці. Крайня обережність святих батьків і їхнє високе положення роблять їх невразливими

Жінок, що знудили ченцям, відпускають на волю, але, судячи з деяких натяків, воля ця означає смерть. Бігти з обителі неможливо — на вікнах товсті ґрати, навколо рови й кілька рядів колючого живоплоту. Проте знівечена Жюстина, тільки — но не випустила дух під різками розпусників, вирішується бігти

Випадково знайденим напилком вона перепилює віконні грати, продирається крізь колючі кущі, скачується в рів, наповнений трупами, і в жаху біжить у ліс Там вона опускається на коліна й підносить хвали Господу. Але отут двоє незнайомців вистачають неї, накидають на голову мішок і кудись волокут. Жюстину приводять у замок графа де Жернанда, старого розпусника величезного росту, що приходить у порушення тільки побачивши крові. Жюстине має бути прислужувати його четвертій дружині, що вгасає від постійних кровопускань. Добросерда дівчина погоджується допомогти своїй нещасній пані — передати лист її матюкай

Але на жаль! Спустившись по мотузці з вікна замка, вона попадає прямо в обійми хазяїна! Тепер Жюстину чекає покарання — повільна смерть від втрати крові. Раптово лунає лемент: «Пані при смерті!

», і Жюстина, скориставшись метушнею, біжить ладь із замка. Вирвавшись із лабетів страшного графа, вона добирається до Ліона й вирішує заночувати в готелі. Там неї зустрічає Сент — Флорент; він пропонує їй стати при ньому звідниць, що зобов’язана поставляти йому по двох незайманої в день. Жюстина відмовляється й спішно залишає місто. По дорозі вона хоче подати милостиню старчисі, але та б’є її, вириває гаманець і тікає

Волаючи до Господа, Жюстина йде далі. Зустрівши пораненого чоловіка, вона надає йому допомогу. Придя у свідомість, пан Ролан запрошує її до себе в замок, обіцяючи місце покоївки

Жюстина вірить, і вони разом пускаються в шлях. Ледь наблизившись до похмурого відокремленого житла Ролана, дівчина розуміє, що її знову обдурили. Ролан — ватажок банди фальшивомонетників; спочатку він змушує нещасну Жюстину крутити важкий комір, а потім шпурляє в підземелля, де терзає її, щоб задовольнити своє прагнення. Бедняжку кладуть у труну, підвішують, б’ють, кидають на гори трупів… Зненацька приїжджають жандарми; вони заарештовують Ролана й везуть на суд Вгренобль.

Шляхетний суддя вірить у невинність Жюстины й відпускає її. Дівчина залишає місто. Уночі в готелі, де вона зупинилася, трапляється пожежа, і Жюстина попадає у в’язницю за обвинуваченням у підпалі. Нещасна звертається по допомогу до Сент — Флоренту, той викрадає її з темниці, але лише потім, щоб помучать і поглумитися над нею. Ранком Сент — Флорент повертає дівчину у в’язницю, де їй виноситься смертний вирок. Вислухавши оповідання нещасної, графиня де Лорзанж довідається Жюстину, і сестри з риданням падають один одному вобъятия.

Пан де Корвиль домагається звільнення й виправдання дівчини; пані де Лорзанж відвозить її до себе в маєток, де Жюстина нарешті зможе зажити спокійно й щасливо. Але доля розпоряджається інакше: у вікно замка влітає блискавка й убиває Жюстину. Сестра її Жюльетта кається в минулих своїх гріхах і йде в монастир. Нам же залишається тільки проливати сльози над нещасною долею чесноти