korotkij zmist vladar kilec tolkien r r chast 1 - Шкільний Всесвіт

Проходить шістдесят років після повернення хоббита Бильбо Бэггинса в Шир. Йому виконується сто десять років, але зовні він зовсім не міняється. Це наводить чарівника Гэндальфа на страхаючу думку: магічне Кільце, украдене Бильбо в Голлума, є на ділі Кільце влади. Тисячоріччя назад його викував злісний чарівник Саурон, хазяїн Темного царства, викував, потім втратив і зараз жадає одержати назад. А це обернеться загибеллю миру, тому що, опанувавши Кільцем, Саурон стане всесильний. Кільце не можна знищити ні вогнем, ні залізом; воно підкоряє собі свого тимчасового власника — під його впливом Голлум і став нещадним убивцею; розстатися з ним по своїй волі неможливо; якби Бильбо був людиною, а не хоббитом, він за роки володіння Кільцем став би безтілесною примарою, як дев’ять васалів Саурона, яким були подаровані дев’ять «молодших» кілець, підлеглих Кільцю влади. Лицарі стали Примарами Кільця, Назгулами. Хоббиты — інша справа, вони міцніше людей, але все — таки Бильбо тільки під тиском Гэндальфа розстається з Кільцем, ідучи доживати свої дні в Ривенделл, долину, де живуть чарівники — ельфи.

У Ширше залишається спадкоємець Бильбо, його племінник Фродо. Кільце тепер у нього, і Фродо іноді користується ним для жартів і розіграшів: хоббиты веселий народец. Проходить ще шістнадцять років. За цей час Гэндальф переконується, що Голлум побував у Темному царстві й Саурон під катуваннями домігся від нього правди: Кільце влади в хоббита по ім’ю Бэггинс. Гэндальф переконує Фродо покинути Шир і відправитися в Ривенделл слідом за Бильбо. Там мудрі маги вирішать, як бути далі з Кільцем влади, щоб воно не дісталося Саурону.

Фродо збирається в шлях — на жаль, без поспіху. А дев’ять Примар Кільця вже вторглись у Шир. Це вершники в чорному, на чорних конях; при їхньому наближенні жах охоплює все живе. Саурон послав їх за Кільцем, і вони починають переслідувати Фродо, тільки — но він залишає свою «нору». Із Фродо відправляється його слуга Сэм і два його друзі, веселуни Пиппин і Мерри. Чорні вершники переслідують їх, хоббиты ледь не гинуть у Старому лісі, серед хижих дерев, потім — на могильних курганах, населених примарами. Але відразу за межами Шира їх зустрічає відважний воїн і мудрець Арагорн. Хоббиты не знають, що він нащадок древнього короля Заходу, тисячоріччя назад відняло Кільце в Саурона, що йому визначене повернутися на престол, коли владика Темного царства буде повалений. Арагорн зі своїми родичами вже давно оберігає Шир від слуг Саурона, і зараз він повинен допомогти Фродо пронести Кільце в Ривенделл. Хоббиты знову рушають у шлях, знову їх переслідують Чорні вершники й наздоганяють нарешті. Арагорну вдається відігнати Назгулов, але Фродо поранений отруєним колдовским кинджалом. Компанія чудом проривається в Ривенделл, і вчасно: ще година — інший, і Фродо б умер… У Ривенделле його виліковують, а потім збирається рада. Там Гэндальф уперше повідомляє привселюдно, що у Фродо саме Кільце влади, що Кільце не можна знищити або залишити в себе; його не можна й сховати, тому що воно відшукає собі носія. Шлях один: віднести його в Темне царство й кинути в жерло вулкана, у вогні якого воно було ніколи викуване. «Але з Темного царства не можна вибратися живим!» — думає Фродо. І все — таки він піднімається й говорить: «Я понесу Кільце, тільки я не знаю дороги…» Він розуміє: таке його призначення. Із Фродо йдуть представники всіх світлих сил. Це маг Гэндальф, ельф Леголас, гном Гимли, від людей — Арагорн і Боромир (син правителя південного королівства Гондора, що в самих границь Темного царства). Від хоббитов — Сэм, Пиппин і Мерри. Девятеро, стільки ж, скільки Назгулов, але Фродо — головний серед них, тому що Кільце довірене йому. Ночами просуваються вони на схід, до гір, щоб перевалити через них і потрапити до Великої ріки, за якої лежить Темне царство. У передгір’я почувають: слуги Саурона — птахи й звірі — уже чекають їх. На перевалі чорні сили влаштовують сніжну буру, і компанії доводиться відступити. Унизу неї очікують вовки — перевертні, від яких із трудом вдається врятуватися. І Гэндальф, всупереч дурним передчуттям Арагорна, вирішується вести компанію під горами, крізь печери Мории. Ніколи печерами володіли гноми, тепер їх заполонило військо Сауроновых нелюдей, орков. У самих дверей у Морию Фродо ледве не тягне в озеро дивовижний спрут, а в підземелля компанію атакують люті орки. Завдяки відвазі компанії й чарівництву Гэндальфа нелюди відбиті, але вже перед самим виходом з печер з’являється древній могутній дух, і в сутичці з ним Гэндальф падає в бездонну ущелину. Несуче Кільце втрачають свого проводиря, і горі їх глибоко. Ще в печерах Фродо чув за спиною кроки, що шльопають, а в лісі за горами, у границі царства ельфів, на секунду показується Голлум — Кільце необоримо тягне його. Незрозуміло, як він ухитряется скрізь випливати за компанією, але от коли Фродо з товаришами, відпочивши в гостинних ельфів, одержавши їхні чарівні човни, плащі й припаси, відправляються в плавання по Великій ріці, у воді миготить щось начебто пливучого за течією колоди. Переслідують їх і орки: у вузькій стромовині обсипають стрілами, і, що ще гірше, у повітрі показується один з Назгулов, що осідлав тепер гігантська крилата тварина; ельф вражає її стрілою зі свого могутнього лука. Кінець плавання; праворуч простирається країна вільних вершників, Рохан; ліворуч — північні підступи до Темного царства. Арагорн повинен вирішити, куди рушити далі, але отут упадає в божевілля Боромир. Кільце влади — от причина божевілля, за допомогою Кільця Боромир хоче врятувати Гондор від Саурона. Він намагається силою відняти Кільце у Фродо, той вислизає й, переставши довіряти людям, вирішується йти до вулкана поодинці. Однак же йому не вдається обдурити вірного Сэма. Два маленьких хоббита направляються до меж Темного царства. Тут кінчається перша книга трилогії, «Братерство Кільця», і починається друга книга, «Дві міцності». Товариші шукають Фродо й Сэма в лісі й натикаються на засідку орков. Боромир гине в сутичці, Пиппина й Мерри викрадають нелюди, і Арагорн, Леголас і Гимли спрямовуються в погоню за орками. Однак же наздоганяють викрадачів не вони, а кіннотники країни Рохана. Пі д час нічної битви молоді хоббиты вислизають від своїх мучителів і виявляються в древньому лісі, де багато століть ховаються человекодеревья, энты. Проводир энтов підбирає хоббитов і на своїх руках, подібних до галузей, несе до міцності Сарумана. Це могутній маг, що був співтовариш Гэндальфа, а нині — мерзенний зрадник; він, як і багато хто до нього, спокусився Кільцем і послав орков викрасти Фродо. Поки ж энты трощать його твердиню, Арагорн із друзями добираються до лісу й зустрічають не кого — небудь, а Гэндальфа! Він адже не людина, вона один із древніх напівбогів, і він переміг грізного духу тьми. Чотири друзі беруть участь у битві кіннотників Рохана з військом Сарумана й на руїнах його міцності возз’єднуються з Пиппином і Мерри. Але радості немає: спереду битва із самим Сауроном, і над головою пролітає жах, що вселяє, крилатий Назгул. Тим часом Фродо і його вірний слуга Сэм у тяжких працях долають скелі на підступах до Темного царства; тут, уже на спуску з висоти, Сэму вдається изловить пренаступного їх Голлума. Фродо владою Кільця змушує Голлума заприсягти, що він буде служити хоббитам, покаже їм дорогу в Країну мороку. І Голлум веде їх через Болото мертвих, де бродять колдовские вогні, і у воді видніються особи загиблих ніколи воїнів, потім уздовж стіни гір до півдня, через квітучу країну, недавно захоплену Сауроном. Вони зустрічаються із загоном воїнів Гондора (пізніше ті принесуть звістка про зустріч Гэндальфу, що послужить добру службу). Минуть одну з фортець Саурона й, тріпотячи від жаху, бачать, як проводир Назгулов виводить військо орков на війну з Гондором. Потім Голлум веде хоббитов по нескінченним сходам нагору, до тунелю, що йде в Темне царство, і зникає. Це зрадництво: у тунелі чекає хоббитов гігантська паучиха Шелоб. Вона кусає Фродо, обплутує його своєю павутиною, як мотузками. Побачивши це, Сэм кидається на виторг. Крихітка хоббит дає бій чудовиську, і воно, поранене, відступає, але улюблений хазяїн Сэма мертвий… Вірний слуга знімає із шиї Фродо ланцюжок з Кільцем, залишає тіло й у розпачі плететься далі, щоб виконати обов’язок замість Фродо. Але ледь він іде, як на Фродо натикаються орки; Сэм підслухує їхня розмова й довідається, що Фродо не мертво: Шелоб паралізувала його, щоб зжерти пізніше. Орки повинні живим доставити його до Саурону, а поки несуть у міцність, і Сэм залишається наодинці зі своїм розпачем. Тут кінчається друга книга трилогії, «Дві міцності», і починається третя книга, «Повернення короля». Тим часом молоді хоббиты розділилися. Пиппина взяв із собою Гэндальф — він мчиться на допомогу Гондору, до якого наближається військо Саурона, Мерри залишається пажом при королі Рохана; незабаром він виступить разом з військом цієї країни на допомогу обложеному Гондору. Арагорн із Леголасом, Гимли й маленьким загоном теж відправляється в Гондор, але кружним шляхом — через навідну жах Дорогу мертвих, тунель під горами, звідки ще ніхто не вертався живим. Арагорн знає, що робить: він, що повернувся король Гондора, спонукає до дії військо примар, що нудяться тут (вони ніколи відступили від клятви, даної його предкам). Гондор обложений, його Біла міцність у вогні, кріпосні ворота звалилися від заклинань короля Назгула. У цей момент кіннотники Рохана уриваються на поле; чорне військо відступає. Коли ж на кіннотників спускається з неба король Назгул, Мерри ранить його, а племінниця короля Рохана вбиває. Але перемога от — от перетвориться в поразку — ворогів занадто багато, — і отоді з’являється бойовий флот Саурона, захоплений Арагорном за допомогою війська примар. Після перемоги захисники Гондора вирішують послати невелике військо в саме серце Темного царства. Це самогубне рішення прийняте, щоб відволікти увага Саурона від Фродо, що несе Кільце. У стін Чорної міцності починається нерівна битва. Орки й гіганти тролі громлять військо Арагорна й Гэндальфа; Пиппин завдає останнього удару й непритомніє під горою трупів… Але повернемося до Сэму і його лиха. Він пробирається у вежу, де лежить Фродо, і бачить, що орки побилися й поубивали один одного. Сэм знову проявляє чудеса хоробрості й рятує хазяїна. Страждаючи від голоду, спраги й вічної тьми, хоббиты крадуться в глибину Темного царства. Тут Кільце, що висить на шиї Фродо, стає нестерпно важким. Нарешті вони добираються до вулкана, і отут, на схилі, їх знову наздоганяє Голлум. Прогнати його не вдається; разом із Фродо й Сэмом він піднімається до жерла вулкана. Настав час віддати Кільце вогню, його що породив, але влада лиховісного талісмана над Фродо надт

о велика. Хоббит у божевіллі кричить: «Воно моє!», надягає Кільце на палець; Голлум кидається на нього, невидимого, відкушує палець разом з Кільцем і, оступившись, валиться у вогненне жерло. Кільце влади знищене, Владар Кілець гине — мир нарешті — те вільний. Гігантські орли, що прилетіли на допомогу до Гэндальфу, виносять Фродо й Сэма з моря лави, що розлилася. Арагорн вертається на трон своїх предків і з великою пошаною проводжає хоббитов у Шир. Там, удома, їх чекає нове лихо: зрадник Саруман проникнув у країну лагідних хоббитов і нещадно губить її. Пиппин і Мерри, тепер досвідчені воїни, піднімають проти людей Сарумана свій народец. Зрадник — Чарівник гине від руки власного клеврета. Так ставиться остання крапка у Війні Кільця, країна вертається до життя, але от чудність: Сэм, Пиппин і Мерри користуються величезною пошаною, а головний герой, Фродо, залишається начебто б у тіні. Він часто хворіє — мара Кільця залишається в його серці й тілі. І скромний рятівник миру сідає разом з Гэндальфом і королями ельфів на корабель — їхня дорога лежить за море, у країну блаженного безсмертя