korotkij zmist timur i jogo komanda gajdar a p - Шкільний Всесвіт

Полковник Александров уже три місяці на фронті. Він надсилає в Москву своїм дочкам телеграму, пропонує їм провести залишок літа на дачі.

Старша, вісімнадцятирічна Ольга, їде туди з речами, залишивши тринадцятилітню Женю прибрати квартиру. Ольга вчиться на інженера, займається музикою, співає, вона стругаючи, серйозна дівчина. На дачі Ольга знайомиться з молодим інженером Георгієм Гараевым. Вона допізна чекає Женю, але сестри досі немає.

А Женя в цей час, приїхавши в дачне селище, у пошуках пошти, щоб послати телеграму батькові, випадково заходить на чиюсь порожню дачу, і собака не випускає її назад. Женячи засипає. Прокинувшись ранком, бачить, що собаки ні, а поруч — підбадьорлива записка від невідомого Тимура. Виявивши бутафорський револьвер, Женя грає з ним. Неодружений постріл, що розбив дзеркало, лякає її, вона біжить, забувши в будинку ключ від московської квартири й телеграму. Женячи приходить до сестри й уже передбачає її гнів, але раптом якесь дівчисько приносить їй ключ і квитанцію від посланої телеграми із запискою від того ж Тимура.

Женя забирається в старий сарай, що коштує в глибині саду. Там вона знаходить штурвал і приймається крутити його. А від штурвала йдуть мотузкові проведення. Женячи, сама того не знаючи, подає комусь сигнали! Сарай наповнюється безліччю хлопчиськ. Вони хочуть побити Женю, безцеремонно вторгшуюся в їхній штаб. Але командир зупиняє їх. Це той самий Тимур (він племінник Георгія Гараева). Він запрошує Женю залишитися й послухати, чим займаються хлопці. Виявляється, вони допомагають людям, особливо ж опікують сім’ї бійців Червоної Армії. Але все це вони роблять потай від дорослих. Хлопчиська вирішують «зайнятися особливо» Ведмедиком Квакиным і його зграєю, що лазает по чужих садах і краде яблука. Ольга думає, що Тимур — хуліган, і забороняє Жені водитися з ним. Женячи не може нічого пояснити: це означало б розголосити таємницю. Раннім ранком хлопці з команди Тимура наповнюють водою бочку молочарка^ — молочарки — баби — молочарки. Потім складають у стіс дрова для іншої бабусі — бабусі жвавої дівчинки Нюрки, знаходять їй зниклу козу. А Женя грає з маленькою дочкою лейтенанта Павлова, якого недавно вбили на границі. Тимуровцы становлять ультиматум Ведмедикові Квакину. Наказують йому з’явитися разом з помічником, Фігурою, і принести список членів зграї. Гейка й Коля Дзвіночків відносять ультиматум. А коли приходять за відповіддю, квакинцы замикають їх у старій каплиці. Георгій Гараев катає Ольгу на мотоциклі. Він, як і Ольга, займається співом: грає в опері старого партизана. Його «суворий і страшний» грим злякає кого хочеш, і жартівник Георгій нерідко користується цим (йому й належав бутафорський револьвер). Тимуровцам вдається звільнити Гейку й Колю й замкнути замість них Фігуру. Вони влаштовують засідку квакинской зграї, закривають усіх у будці на базарній площі й вішають на будку плакат, що «бранці» — яблучні злодії. У парку — шумне свято. Георгія попросили проспівати. Ольга погодилася акомпанувати йому на акордеоні. Після виступу Ольга зіштовхується з, що гуляють по парку Тимуром і Женею. Розгнівана старша сестра обвинувачує Тимура в тім, що він набудовує Женю проти її, вона гнівається й на Георгія: чому він раніше не зізнався, що Тимур — його племінник? Георгій, у свою чергу, забороняє Тимурові спілкуватися з Женею. Ольга, щоб провчити Женю, їде в Москву. Там вона одержує телеграму: батько вночі буде в Москві. Він приїжджає всього на третя година побачити з дочками. А до Жені на дачу приходить знайома — удова лейтенанта Павлова. Їй терміново потрібно в Москву — зустріти мати, і вона залишає маленьку дочку на ніч у Жені. Дівчинка засипає, а Женя йде грати у волейбол. Тим часом приходять телеграми від батька й від Ольги. Женячи зауважує телеграми тільки пізно ввечері. Але їй комусь залишити дівчинку, і остання електричка вже пішла. Тоді Женя посилає сигнал Тимурові й розповідає йому про своє лихо. Тимур доручає Колеві Колокольчикову стерегти сплячу дівчинку — для цього доводиться все розповісти Колиному дідусеві. Той схвалює дії хлопчиків. Тимур сам відвозить Женю на мотоциклі в місто (запитувати дозволу не в кого, дядько в Москві). Батько засмучується, що йому так і не вдалося побачити Женю. І от коли час уже наближається до трьох, зненацька з’являються Женя з Тимуром. Мінути летять швидко — полковникові Александрову треба їхати на фронт. Георгій не знаходить на дачі ні племінника, ні мотоцикла й вирішує відправити Тимура додому до матері, але отут приходить Тимур, а разом з ним Женя й Ольга. Вони всі пояснюють. Георгію приходить повістка. У формі капітана танкових військ він приходить до Ольги попрощатися. Женячи передає «позивний сигнал загальний», збігаються все хлопчиська з тимуровской команди. Усе разом ідуть проводжати Георгія. Ольга грає на акордеоні. Георгій їде. Ольга говорить погрустневшему Тимурові: «Ти про людей завжди думав, і вони тобі відплатять тим же».

Додав: