korotkij zmist tereza deskejru moriaka po glavax chastina 1 - Шкільний Всесвіт

Тереза Дескейру виходить із залу суду. Її обвинувачували в спробі отруєння чоловіка, але стараннями рідних справа припинили «за відсутністю складу злочину». Честь сім’ї врятована. Терезі має бути повернутися додому, в Аржелуз, де її чекає чоловік, що врятував її своїми неправдивими свідченнями. Тереза боїться цікавих поглядів, але, на щастя, у цю пору року темніє рано, і її особа важко розглянути, Терезу супроводжує її батько Ларок і адвокат Дюро.

Тереза думає про бабку з материнської сторони, що вона ніколи не бачила й про яку знає лише те, що та пішла з будинку. Не збереглося ні її дагерротипов, ні фотографій. «Уява підказувала Терезі, що й вона теж могла б от так зникнути, піти в небуття, і пізніше її дочка, маленька Марі, не знайшла б у сімейному альбомі образа тої, котра зробила неї на світло».

Тереза говорить, що збирається кілька днів пробути із чоловіком, а коли йому стане краще, повернеться до батька. Батько заперечує: Тереза із чоловіком повинні бути нерозлучні, повинні дотримувати пристойностей, все повинне бути як раніше. «Ти будеш робити все, що велить тобі чоловік. Думаю, що я виражаюся зовсім ясно», — говорить Ларок. Тереза вирішує, що порятунок для неї в тім, щоб відкрити чоловікові всю душу, нічого не приховавши. Ця думка приносить їй полегшення

Вона згадує слова подруги дитинства Ганни де ла Трав. Набожна Ганна говорила розважливій насмішниці Терезі: «Ти й уявити собі не можеш, яке почуття звільнення випробовуєш, коли зізнаєшся на дусі у всім і одержиш відпущення гріхів, — все старе зітреться й можна зажити по — новому». Тереза згадує свою дитячу дружбу з Ганною. Вони зустрічалися влітку в Аржелузе; узимку Тереза вчилася в ліцеї, а Ганна — у монастирському пансіоні. Аржелуз перебуває в десяти кілометрах від маленького містечка Сен — Клер, у Ландах.

Бернар Дескейру одержав у спадщину від батька будинок в Аржелузе, що стояв поруч із будинком Лароков. Весь край уважав, що Бернар повинен женитися на Терезі, тому що їхнього володіння, здавалося, були створені для того, щоб з’єднатися, і розсудливий Бернар, що вчився в Парижу на юридичному факультеті й рідко з’являвся в Аржелузе, був згодний із загальною думкою. Після смерті батька Бернара мати його знову вийшла заміж, і Ганна де ла Трав була його зведеною сестрою

Вона здавалася йому маленькою дівчинкою, що не заслуговує ніякої уваги. Тереза теж не дуже займала його думки. Але у двадцять шість років, після подорожей в Італію, Голландію й Іспанію, Бернар Дескейру женився на Терезі Ларок, самій багатій і самій розумній дівчині у всьому краї. Коли Тереза замислюється про те, чому вона вийшла заміж за Бернара, те згадує дитячу радість тому, що завдяки цьому шлюбу вона стане невісткою Ганни. До того ж їй було небайдуже, що в Бернара був маєток у дві тисячі гектарів

Але справа, звичайно, не тільки в цьому. Бути може, вона шукала в шлюбі насамперед притулку, прагнула вступити в сімейний клан, «улаштуватися», увійти в добропорядний мирок, урятувати себе від якоїсь невідомої небезпеки. Вийшовши заміж, Тереза випробувала розчарування

Прагнення Бернара не викликало в ній відповідного бажання. Під час весільної подорожі Тереза одержала листа від Ганни, де та писала, що по сусідству з ними у Вильмежа оселився молодий Жан Азеведо, хворою сухотою, тому вона перестала їздити на велосипеді в ту сторону — сухотні вселяють їй жах. Потім Тереза одержала ще три листи від Ганни. Ганна писала, що познайомилася з Жаном Азеведо й без пам’яті закохалася в нього, але її рідні розлучили закоханих

Ганна страждала й сподівалася, що Тереза допоможе їй переконати рідних, бажаючих будь — що — будь видати її заміж за молодого Дегилема. Ганна надіслала Терезі фотографію Жана. Тереза не стала дочитувати до кінця повне палких виливів лист Ганни

Вона подумала: «Отже, Ганна зазнала щастя любові… А що ж я? А як же я? Чому не я?» Тереза в серцях схопила шпильку й простромила в серце зображеного на фотографії Жана. Бернар, як і його батьки, сподівався, що Тереза образумит Ганну: Азеведо — євреї, не вистачало ще, щоб Ганна вийшла заміж за єврея! До того ж багато хто в їхній сім’ї страждають сухотою

Тереза сперечалася з Бернаром, але він не слухав її заперечень, упевнений, що вона сперечається тільки з почуття протиріччя. У Терези з’явилося бажання провчити Ганну, що повірила в можливість щастя, довести їй, що щастя на землі не існує. Коли Бернар і Тереза повернулися з весільної подорожі й оселилися в Сен — Клере, Тереза стала посередницею між чоловіками де ла Трав і Ганною. Тереза радила батькам Бернара бути з Ганною помягче, запросити її попутешествовать із ними, а в цей час Тереза що — небудь почне. Ганна схудла, змарніла

Тереза вмовляла її поїхати з родителями, але Ганна не хотіла їхати від Жана. Хоча вони й не бачилися, тому що Ганні було заборонено виходити за межі саду, одна думка про те, що він близько, поруч, надавала їй сил. Однак Тереза була наполеглива, і нарешті Ганна поступилася. Цьому сприяла звістка про швидкий приїзд Дегилемов — Ганна не бажала бачити молодого Дегилема, якого всі ладили їй у чоловіки. Тереза не випробовувала жалості до Ганни. Власна вагітність теж була їй не врадость.

«Їй хотілося вірити в Бога й вимолити в нього, щоб ця невідома істота, що вона ще носить у чреве, ніколи не з’явилося на світло». Тереза обіцяла після від’їзду Ганни й подружжя де ла Трав знайти який — небудь засіб впливати на Жана Азеведо, але неї тягло до сну, до спокою, і вона не поспішала виконати обіцяне. У середині жовтня Жан повинен був виїхати, і Бернар став квапити Терезу

У Бернара стали проявлятися перші ознаки помисливості. Його переслідував страх смерті, дивний для такого здорованя. Він скаржився на серце, на нерви. Тереза вважала, що Бернар смішно, адже життя таких людей, як вони, зовсім марна й дивно схожа на смерть

Коли Тереза говорила про цьому Бернару, він тільки знизував плечима. Вона дратувала його своїми парадоксами. Тереза не випробовувала ненависті до Бернару. Часом він був їй противний, однак їй і в голову не приходило, що інший чоловік здавався б їй миліше.

Зрештою, Бернар був не так вуж поганий. Вона терпіти не могла створювані в романах образи незвичайних особистостей, які ніколи не зустрічаються в житті. Вона вважала Бернара вище свого середовища рівно доти, поки не зустрілася з Жаном Азеведо.

Вони познайомилися випадково. Тереза під час прогулянки дійшла до занедбаної мисливської хатини, де вони з Ганною колись полуднали й де Ганна потім призначала побачення Жанові Азеведо. Там Тереза зустріла Жана, що, довідавшись неї, відразу заговорив з нею про Ганну. Його очі й палаючий погляд були прекрасні. Тереза говорила з ним гордовито, обвинувачувала в тім, що він «вніс сум’яття й розбрати в поважну сім’ю».

У відповідь Жан щиро розреготалася: «Так ви уявляєте, начебто я хочу женитися на Ганні?» Тереза вразилася: виявляється, Жан зовсім не був закоханий у Ганну. Він говорив, що не міг не піддатися зачаруванню такої чарівної дівчинки, але ніколи не поводився непорядно й не заходив занадто далеко.

Із приводу страждань Ганни він сказав, що ці страждання — краще, що вона може чекати від долі, що все своє подальше сумовите життя вона буде згадувати ці миті піднесеної пристрасті. Терезі подобалося розмовляти з Жаном Азеведо, подобалося слухати його міркування. Тереза не була закохана в нього, просто їй уперше зустрілася людина, для якого важливіше всього була духовна сторона життя. Відносно Ганни Тереза придумала план, що Жан здійснив: він написав їй лист, де в дуже м’яких вираженнях позбавив її всякої надії

Бернар не повірив оповіданню Терези, йому здавалося неймовірним, щоб Жан Азеведо не мріяв женитися на Ганні де ла Трав. Тереза раз п’ять — шість бачилася з Жаном. Він описував їй Париж, своє товариське коло, де панував один закон — стати самим собою

Наприкінці жовтня Жан виїхав, призначивши Терезі побачення через рік. На третій день після його від’їзду повернулася Ганна, вона хотіла будь — що — будь побачитися з Жаном, вірячи, що зможе знову завоювати його. Коли Тереза сказала їй, що Жан виїхав, Ганна не повірила, поки не переконалася в цьому своїми очами. Коли в Терези народилася дочка, Тереза мало займалася нею, зате Ганна обожнювала маленьку Марі й віддавала їй увесь свій час. Один раз біля Мано почалася лісова пожежа

Усе захвилювалися, і Бернар помилково випив подвійну дозу ліків. Тереза, Що Вмліла від жари, бачила це, але не зупинила чоловіка, а коли він потім забув, прийняв він чи краплі ні, і випив ще одну дозу, вона знову промовчала. Уночі Бернара мучила блювота, доктор Педмэ губився в здогадах, що б це могло бути

Тереза думала про те, що немає ніяких доказів, що все відбулося саме через краплі. Їй стало навіть цікаво: чи дійсно краплі всьому провиною? По підробленому рецепті Тереза купила краплі й накапала їхньому чоловікові встакан.

Коли аптекар показав докторові рецепт, доктор подав скаргу в суд. Тереза говорила, що кілька днів назад їй зустрівся на дорозі незнайома людина, що попросив неї купити в аптеці ліки по рецепті: сам він нібито не міг цього зробити, тому що заборгував аптекареві. Потім ця людина прийшла й забрала свої краплі. Батько благав Терезу придумати що — небудь більше правдоподібне, але вона вперто повторювала те саме. Її врятувала неправда Бернара, що підтвердив, що дружина розповідала йому про зустріч із незнайомцем. Тереза думає о. тім, що вона скаже Бернару при зустрічі. Те єдине, що вирішило б всі проблеми, він однаково не зробить: якби він відкрив їй обійми, ні про що не запитуючи!