korotkij zmist sobaka baskervilej artur konan dojl dojl a - Шкільний Всесвіт

Знаменитий детектив Шерлок Холмс і його друг і помічник доктор Ватсон розглядають тростину, забуту у квартирі на Бэйкер — Стрит відвідувачем, що приходив у їхню відсутність. Незабаром з’являється хазяїн тростини, лікар Джеймс Мортимер, досить молода висока людина, із близько посадженими сірими очами й довгим носом, що стирчить,

Мортимер читає Холмсу й Ватсону стародавній манускрипт — легенду про страшний проклін роду Баскервилей, — довірений йому не дуже давно раптово померлим його пацієнтом і іншому сером Чарльзом Баскервилем. Владний і розумний, аж ніяк не схильний до фантазій, сер Чарльз серйозно ставився до цієї легенди й був готовий до того кінця, що підготувала йому доля

За давніх часів один із предків Чарльза Баскервиля, власник маєтку, Гуго, відрізнявся неприборканою й жорстокою вдачею. Воспылав нечестивою пристрастю до дочки одного фермера, Гуго викрав її. Замкнувши дівицю у верхніх покоях, Гуго із приятелями сіл бенкетувати. Нещасна зважилася на розпачливий учинок: вона спустилася з вікна замка по плющі й побігла через болота додому. Гуго кинувся за нею в погоню, пустивши по сліду собак, його товариші — за ним. На широкій галявині серед боліт вони побачили тіло втікачки, що вмерла від страху й втрати сил. Поруч лежав труп Гуго, а над ним стояло мерзенне чудовисько, схоже на собаку, але набагато крупніше. Чудовисько терзало горло Гуго Баскервиля й блискало палаючими очами. І хоча записавший переказ сподівався, що Провидіння не стане карати безневинних, він все — таки попереджав своїх нащадків остерігатися «виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно».

Джеймс Мортимер розповідає, що сер Чарльз був знайдений мертвим у тиссовой алеї, неподалік від хвіртки, що веде на болота. А поруч лікар помітив свіжі й чіткі сліди… величезного собаки. Мортимер просить ради Холмса, тому що з Америки приїжджає спадкоємець маєтку, сер Генрі Баскервиль. Наступного дня після приїзду Генрі Баскервиль у супроводі Мортимера відвідує Холмса. Пригоди сера Генрі почалися відразу ж по приїзду: по — перше, у нього в готелі пропав черевик, а по — друге, він одержав анонімне послання з попередженням «триматися подалі від торф’яних боліт». Проте він повний рішучості їхати в Баскервиль — Хол, і Холмс відправляє з ним доктори Ватсона.

Сам же Холмс залишається по справах у Лондоні. Доктор Ватсон шле Холмсу докладні звіти про життя в маєток і намагається не залишати сера Генрі одного, що незабаром стає скрутним, тому що Баскервиль закохується в живучу неподалік мисс Стэплтон. Мисс Стэцлтон живе в будинку на болотах із братом ентомологом і двома слугами, і брат ревниво оберігає її від залицянь сера Генрі. Улаштувавши із цього приводу скандал, Стэплтон потім приходить у Баскервиль — Хол з вибаченнями й обіцяє не перешкоджати любові сера Генрі й своєї сестри, якщо протягом найближчих трьох місяців той згодний задовольнятися її дружбою

Уночі в замку Ватсон чує жіночі ридання, а ранком бачить дружину дворецького Бэрримора заплаканої. Самого ж Бэрримора, що відразу стали підозрілим, йому й серові Генрі вдається піймати на тім, що той уночі подає свічею знаки у вікно, ас боліт йому відповідають тим же. Виявляється, на болотах ховається швидкий каторжник — це молодший брат дружини Бэрримора, що для неї так і залишився лише бешкетним хлопчам. Днями він повинен виїхати в Південну Америку. Сер Генрі обіцяє не видавати Бэрримора й навіть дарує йому щось із одягу

Як би на подяку Бэрримор розповідає, що в каміні уцелел шматочок напівзгорілого листа до сера Чарльзу із проханням бути «у хвіртки о десятій годині вечора». Як підпис коштує «Л. Л.». По сусідству живе дама з такими ініціалами — Лаура Лайонс. Вона живе в Кумб — Треси, куди Ватсон і відправляється наступного дня. Лаура Лайонс зізнається, що хотіла просити в сера Чарльза грошей на розлучення із чоловіком, але в останній момент одержала допомогу «з інших рук». Вона збиралася пояснити все серові Чарльзу наступного дня, але довідалася з газет об нього смерті

По дорозі назад Ватсон вирішує зайти на болота: ще раніше він помітив там якусь людину (не каторжника). Крадькома він підходить до передбачуваному житлу незнайомця. До чималого свого подиву, він знаходить у порожній хатині надряпану олівцем записку: «Доктор Ватсон виїхав у Кумб — Треси». Ватсон вирішує дочекатися мешканця хатини. Нарешті він чує кроки, що наближаються, і зводить курок револьвера. Раптом лунає знайомий голос: «Сьогодні такий чудесний вечір, дорогою Ватсон. Навіщо сидіти в духоті? На повітрі набагато приємніше».

Ледь устигають друзі обмінятися один з одним інформацією (Холмс знає, що жінка, що Стэплтон видає за свою сестру, — його дружина, більше того, він упевнений, що саме Стэплтон його супротивник), як чують страшний лемент. Лемент повторюється, Холмс і Ватсон кидаються на допомогу й бачать тіло… швидкого каторжника, одягненого в костюм сера Генрі. З’являється Стэплтон. По одязі він теж приймає загиблого за сера Генрі, потім величезним зусиллям волі приховує своє розчарування

Наступного дня сер Генрі на самоті відправляється в гості до Стэплтону, а Холмс, Ватсон і прибулий з Лондона детектив Лестрейд, затаївшись, чекають на болотах неподалік від будинку. Плани Холмса ледь не збиває повзучий з боку трясовини туман. Сер Генрі йде від Стэплтона й направляється додому. Стэплтон пускає по його сліду собаку: величезну, чорну, з палаючою пащею й очами (вони були намазані фосфоресцирующим складом).

Холмс устигає застрелити собаку, хоча сер Генрі все — таки пережив нервове потрясіння. Можливо, ще більше потрясіння для нього — звістка про те, що улюблена їм жінка — дружина Стэплтона. Холмс знаходить її зв’язаної в далекій кімнаті — під кінець вона збунтувалася й відмовилася допомагати чоловікові в полюванні на сера Генрі. Вона ж проводжає детективів у глиб трясовини, де Стэплтон ховав собаку, але ніяких слідів його знайти не вдається. Очевидно, болото поглинуло лиходія

Для виправлення здоров’я сер Генрі з доктором Мортимером відправляються в кругосвітню подорож, а перед відплиттям відвідують Холмса. Після їхнього відходу Холмс розповідає Ватсону подробиці цієї справи: Стэплтон — нащадок однієї з галузей Баскервилей (Холмс догадався про це по подібності його з портретом нечестивця Гуго), не раз був замічений у шахрайстві, але йому вдавалося благополучно ховатися від правосуддя. Це він був людиною, що запропонувала Лаурі Лайонс спочатку написати серові Чарльзу, що потім вынудили її відмовитися від побачення. І вона, і дружина Стэплтона були цілком у його владі. Але у вирішальну мінуту дружина Стэплтона перестала коритися йому. Закінчивши розповідь, Холмс запрошує Ватсона поїхати в оперу, на «Гугенотів».