korotkij zmist povernennya platonov a p - Шкільний Всесвіт

Прослуживши всю війну, гвардії капітан Олексій Олексійович Іванов убуває з армії по демобілізації. На станції, довго чекаючи поїзда, він знайомиться з дівчиною Машею, дочкою пространщика, що служила в їдальні їхньої частини. mochilas fjallraven kanken baratas Двоє доби вони їдуть разом, і ще на двоє діб Іванов затримується в місті, де Маша народилося двадцять років тому. На прощання Іванов цілує Машу, запам’ятовуючи назавжди, що її волосся пахнуть, «як осінні полеглі листи в лісі».

Через день на вокзалі рідного міста Іванова зустрічає син Петрушка. Йому вже пішов дванадцятий рік, і батько не відразу довідається своєї дитини в серйозному підлітку. nike air zoom schoenen Дружина Любов Василівна чекає їх на ґанку будинку. Іванов обіймає дружину, почуваючи забутої й знайоме тепло коханої людини. Дочка, маленька Настя, не пам’ятає батька й плаче. Петрушка обсмикує її: «Це батько наш, він нам рідня!» Родина починає готовити святкове частування. Усіма командує Петрушка — Іванов дивується, який дорослий і по — старечому мудрий у нього син. Але йому більше подобається маленька лагідна Настя. Іванов запитує дружину, як вони тут жили без нього. Любов Василівна соромиться чоловіка, як наречена: вона отвыкла від нього. Іванов із соромом почуває, що йому щось заважає всім серцем радуватися поверненню, — після довгого років розлуки він не може відразу зрозуміти навіть самих рідних людей.

Родина сидить за столом. Батько бачить, що діти їдять мало. Коли син равнодушно пояснює: «А я хочу, щоб вам більше дісталося», — батьки, здригнувшись, переглядають. Настя ховає шматок пирога — «для дядька Семена». Іванов розпитує дружину, хто такий цей дядько Семен. Любов Василівна пояснює, що в Семена Овсійовича німці вбили дружину й дітей, і він попросився до них ходити грати з дітьми, і нічого дурного вони від нього не бачили, а тільки гарне… Слухаючи її, Іванов посміхається по^ — недоброму й закурює.