korotkij zmist pospishaj dolilic uejna po - Шкільний Всесвіт

Нелегка розмова відбувається між Чарлзом Ламли й квартирною господаркою. Та запідозрила негарне, боляче вуж праздно проводить мешканець час, очевидно, ніде не працює. Захоплений врасплох, парубок з ходу складає кримінальну історію, видаючи себе за приватного детектива, що ще більше насторожує миссис Смайт. Вона вимагає, щоб мешканець негайно з’їхав. А що ще він міг придумати?

Чарлзу двадцять два роки, він тільки що з університетської лави. Ні місця й ніяких перспектив. Він проживає п’ятдесят фунтів, які зберіг у банку на крайній випадок. Стотуэлл, де він виявився й провів три тижні, був обраний випадково. Чарлз попросив приятелів написати на аркуші назви десяти невеликих городків, де можна було зняти кімнату подешевше, і тикнув навмання.

Він розраховував провести кілька тижнів у спокої й самітності, вирішивши за цей час, чим стане займатися. Але так і не зміг визначитися. Випробовуючи гіркоту поразки, він відправляється на станцію й віддає за квиток до рідного міста останню банкноту

Зрозуміло, Чарлз міг би ще якийсь час протриматися, ночуючи на садових ослонах і перебиваючись продажем газет, але йому дуже хочеться побачити із Шейлой. Однак йому знову не везе, попутниками виявляються батьки Джорджа Хатчинса, сусіда по студентському гуртожитку, якого він терпіти не міг. Йому претили його снобізм, напористість, прагнення превстигнути. Співрозмовники пишаються успіхами сина, той одержав запрошення в аспірантуру. А чим має намір зайнятися Чарлз? Бажаючи уникнути тяжкої розмови, парубок залишає купе й проводить залишок шляху вкоридоре.

Прибувши на місце, Чарлз здає валіза в камеру схову й відправляється в пригород, де живе Шейла. Удома з’являтися не хочеться, він відтягає неминучі пояснення. Але знову невдача Дівчини не виявляється будинку, і його зустрічає нелюб’язний прийом з боку її рідних. Старша сестра Шейлы Эдит і її чоловік Роберт Тарклз, що процвітає крамар середньої руки, усіляко демонструють нежданому гостеві, що він чужинець у їхньому середовищі, йому вимовляють за невміння влаштуватися в житті, непорядність стосовно батьків. А Чарлз насправді давно вже відчуває повну нездатність знайти з ними загальна мова, не хоче подальшого втручання батьків у своє життя, наставлянь, рад, спроб допомогти

Його також дратує самовдоволення, обмеженість, відверта брутальність рідних Шейлы. Не в силах стерпеть настирливих моралей, він іде на скандал. Покинувши будинок, Чарлз усвідомлює, що случившееся означає розрив із Шейлой. Втім, багато в чому їхні відносини були надуманими, у сімнадцятилітньому віці він уперше довідався любов і всі ці роки з пасивною завзятістю культивував це почуття

Чарлз заходить у пивну, вирішивши з горя напитися на гроші, що залишилися. І тут він теж відчуває себе чужинцем. Місцеві завсідники — простий люд, груб і необтесаний, — ставляться до нього з ворожістю. Спьяну парубків затіває скандал, і його виставляють за двері

Ніч він проводять за околицею, звалившись у густу траву. Целую тиждень Чарлз працює мийником вікон. Він позичив гроші й купив цебро й ганчірки, сходи, візок і комбінезон. Потім повернувся в Стотуэлл і зняв ліжко в гуртожитку Сполучника християнської молоді

Він цілком удоволений тим, що зі старим життям удалося покінчити, одним стрибком він зміг вистрибнути з колії свого класу й відринути чужорідну психологію, порушити звичний уклад. При цьому наш герой усіляко прагне уникнути зіткнення з новим середовищем, тяготиться життям у гуртожитку, бажає повної незалежності. Досить вчасно виявляється зустріч із колишнім однокашником по університеті Эдвином Фроулишем.

У ті часи вважали, що йому призначене стати великим романістом, але диплома він так і не одержав, веде богемний спосіб життя, оббита з подругою Бетті на верхньому поверсі занедбаного будівельного складу, Чарлз охоче перебирається до них. Коли немає заробітку, виручає Бетті, по суботах вона відвідує тіточку — стару діву, що підкидає племінниці деньжат. Випадково Чарлз знаходить компаньйона — Эрна Оллершоу, і справи з його допомогою йдуть успешнее. Бажаючи струснутися, Чарлз причепурюється й відправляється пообідати в «Гранд — готель», де його увага залучає одна пара — пещений чоловік років п’ятдесятьох і гарна молода дівчина. Від бармена він довідається, що це містер Родрик, директор однієї з тутешніх фабрик, зі своєю племінницею — сиротою. Чарлз втрачає спокій, думки про дівчину неотвязно переслідують його. Підступає розпач, ніколи він не одержить доступу в них коло

Випадково він довідається, що Роберт Тарклз, добропорядний сім’янин, проводить суботи з Бетті в сільському готелі. Отож звідки гроші, на які вона містить Эдвина. Забравши пожитки, він має намір перебратися до Эрну, але в того в будинку поліція, компаньйона заарештовують. На суді з’ясовується, що він служив колись у транспортній конторі, що переганяла автомобілі із заводів у порти, і був пособником у їхніх крадіжках. Один раз операція зірвалася, з тих пор Эрн перебував врозыске.

Звівши знайомство із приятелем Эрна — Тедди Барнером, Чарлз улаштовується працювати шофером на місце колишнього напарника. Тепер у нього постійний і досить пристойний заробіток. Він сподівається, що зміна обстановки й способу життя допоможуть забути настільки вразила його уяву племінницю фабриканта, але дарма.

У перерві між рейсами він відправляється на поїзді в Стотуэлл, розраховуючи ще раз побачити дівчину в «Гранд — отеленні». Його попутником виявляється Артур Блирни, театральний антрепренер. При його сприянні Чарлз знайомиться з містером Родриком і Веронікою й навіть одержує запрошення на вечірку в лондонську квартиру Блирни. Тепер парубкові потрібні гроші, багато грошей. Пообтершись у шоферському середовищі, воно зрозумів: тут провертаються темної справи

Він просить Тедди залучити і його теж. Виявивши, що він бере участь у транзиті наркотиків, Чарлз перебуває в сум’ятті, зате відтепер гаманець туго набитий. Розвивається його бурхливий роман з Веронікою. Один раз операція з наркотиками провалюється, Чарлзу й Барнеру вдається зникнути від облави в порту. Їхній автомобіль переслідує поліція, і Барнер, уважаючи винним у що произошли Чарлза, викидає його на повному ході

Чарлз виявляється в лікарні з безліччю переломів. Завдяки Родрику його поміщають у платний корпус, в окрему палату. Нанеся візит, Родрик вимагає дати Вероніці спокій, вона не племінниця, а його коханка, нехай парубок не харчує надій на райдужне майбутнє. Завершивши курс лікування, Чарлз залишається працювати в лікарні санітаром, однак, як не намагається пристосуватися до нового середовища, йому це не вдається

Виходом з положення бачиться речення одного з пацієнтів, «шоколадного короля», мільйонера Брейсуэйта стати його особистим шофером. Чарлз переїжджає до нього в маєток. Йому здається, що нарешті — те він знайшов те, що йому потрібно. Але в Брейсуэйта є шістнадцятирічний син Уолтер, навіжений шалапут, до якого батько змушений запросити на літо репетитора. Ним виявляється Джордж Хатчинс, нині працюючим викладачем вколледже.

Давня ворожість між колишніми однокашниками переростає у ворожнечу. А отут ще Уолтер, ентузіаст автосправи, тайкома від батька збирає гоночну машину, випробовуючи її, розбиває розкішний «даймлер» батька. Відбувається все це з вини Хатчинса і його коханки Джун Вибер, що зненацька вискочили на дорогу. Чарлз залишає маєток, залишаючи хазяїнові лист, де провину за произошедшее берет на себе

Мрії про отшельничестве, про якийсь паразитизм на службі в доброго багатія серед природи, що нагадує пейзажі кольорового фільму на екрані, не призначено здійснитися. Пізніше з’ясовується, що ненавидящая його Джун украла в Брейсуэйта коштовну нефритову статуетку, виставивши Чарлза злодієм. У Лондоні Чарлз веде життя бездомного бурлаки, ночує на садових ослонах. Містер Блирни влаштовує його викидайлом у нічний бар «Золотий персик». В один з вечорів туди навідується Фроулиш, що тепер працює на радіо й досить процвітає

Він запрошує Чарлза випробувати себе на новому поприщі. Той стає співробітником студії Теренса Фраша, складає пренайдурніші сценарії для радиочаса «Жарту в середовище». Справи в нього йдуть досить успішно, він бере вигідний контракт на три роки й стає цілком забезпеченою людиною, тішачи себе ілюзією особистої незалежності. Знову в його житті з’являється Вероніка, і йому здається, що він цілком щасливий