korotkij zmist nadzvichajni prigodi tartarena z taraskona alfons dode dode a - Шкільний Всесвіт

Тартарен з Тараскона — провансальський герой, «помісь Дон Кихота із Санчо Пансой», що здобув більшу славу й любов у земляків — тарасконцев завдяки своєму войовничому вигляду, героїчним розповідям про майбутні й колишні пригоди, проводить час у мріях про великі подвиги

Як «великі співаки», він уміє співати лише одну музичну фразу, як видатний мисливець, він через брак дичини превосходно стріляє по кашкетах, підкинутим у повітря. Т. нудно в Тарасконе, він мріє про войовничі подвиги. Після того як по Тараскону проїхав звіринець Митэн з атлаські левом у клітці, Т. під впливом поголоски про свою доблесть їде в Африку, до «турків», щоб полювати на леви. В Алжирі самозваний князь Григорій Чорногорський зводить його з таємничою дівчиною Байей, у яку Т. закохується і яка виявляється місцевою куртизанкою, відомої всім заїжджим французам

Справжніх левів Т. так і не виявляє, але в перший раз випадково вбиває ослика, прийнявши його за лев, а в другий раз убиває прирученого монастирського лева, за що залучається до суду. Він вертається в Тараскон, втратившись грошей і обмундирування, але в супроводі спочатку їм проданого, а потім, що повернувся до нього верблюда, що вірно проїхав за ним до самого Тараскона, де Т. очікував тріумфальний прийом. В 1880 р., коли Т. було біля сорока років, він вирішує скорити вершини найвищих гір у Європі, для того щоб усталити свою славу як Голови тарасконского Клубу Альпийцев у піку заздрісникові Костекальду.

У Швейцарських Альпах він зустрічає російських терористів Манилова, Болибина й Соню Васильєву, що він спочатку захоплюється. Вони безуспішно намагаються залучити не приемлющего насильство Т. у свою організацію, і зрештою Манилов підставляє його, використавши його мотузку для помсти таємному агентові. Т. виявляється укладений у Шильонском замку, звідки його згодом випускають. Т. скоряє вершину Юнгфрау, на якій водружає прапор свого клубу, але при сходженні на Монблан відбувається обвал, після якого Т. зникає. Після довгої перерви, під час якого його вважали мертвим, Т. вертається в Тараскон і з більшою пошаною знову вибраний Головою тарасконского Клубу Альпийцев.

Двадцять років через самозваний герцог Монский, що займається продажем акцій, пропонує Т. стати губернатором одного з островів Полінезії й заснувати там колонію Порт Тараскон. В, 1881 р. Т. разом зі своїми земляками відправляється в плавання на кораблі « Туту — Пампам». Прибувши на острів, Т. довідається, що ніякого Порта Тараскона не існує, а всі прибулі сюди раніше тарасконцы, за винятком аптекаря Базюке, були з’їдені тубільцями. Залишившись із добровольцями на острові, де увесь час ішли дощі, Т. намагається організувати колонію, жениться на дочці — підлітку папуаського короля, узаконюючи тим самим володіння островом

Однак з’ясовується, що острів уже належав англійцям, які беруть Т. і його співгромадян у полон. Потім Т. заарештовують французькі влади, він сидить у в’язниці, і, хоча його виправдують, виявивши шахрайства Монского, слава Т. остаточно розтрощена. Він продає все своє майно, їде з Тараскона в Бокер, де через три місяці вмирає