korotkij zmist malenkij princ sent ekzyuperi a - Шкільний Всесвіт

Короткий зміст повести

У шість років хлопчик прочитав про те, як удав ковтає свою жертву, і намалював змію, що проковтнула слона. Це був малюнок удава зовні, однак дорослі затверджували, що це капелюх. Дорослим завжди потрібно все пояснювати, тому хлопчик зробив ще один малюнок — удава зсередини. Тоді дорослі порадили хлопчикові кинути цю дурницю, — за їхніми словами, випливало побільше займатися географією, історією, арифметикою й правописом

Так хлопчик відмовився від блискучої кар’єри художника. Йому довелося вибрати іншу професію: він виріс і став льотчиком, але як і раніше показував свій перший малюнок тим дорослим, які здавалися йому розумніше й понятливее інших, — і всі відповідали, що це капелюх. З ними не можна було говорити по душах — про удавів, джунглі й зірки. І льотчик жив на самоті, поки не зустрів Маленького принца

Це відбулося в Сахарі. Щось зламалося в моторі літака; льотчик повинен був виправити його або загинути, тому що води залишалося тільки на тиждень. На світанку льотчика розбудив тоненький голосок — малюсіньке маля е золотими волоссями, що неведомо як потрапило в пустелю, попросив намалювати йому баранчика. Здивований льотчик не посмітив відмовити — тим більше що його новий друг виявився єдиним, хто зумів розглянути на першому малюнку удава, що проковтнув слона. Поступово з’ясувалося, що Маленький принц прилетів із крихітної планети за назвою «астероїд В — 612», — зрозуміло, номер необхідний тільки для нудних дорослих, які обожнюють цифри

Вся планета була завбільшки з будинок, і Маленькому принцові доводилося доглядати за нею: щодня прочищати три вулкани — два діючих і один погаслий, а також висапувати паростки баобабів. Льотчик не відразу зрозумів, яку небезпеку представляють баобаби, але потім догадався й, щоб застерегти всіх дітей, намалював планету, де жив ледар, що не виполов вчасно три кустика. А от Маленький принц завжди приводив свою планету в порядок. Але життя його була сумної й самотньої, тому він дуже любив дивитися на захід, особливо коли йому бувало смутно. Він робив це по нескольку раз на дню, просто пересуваючи стілець слідом за сонцем

Усе змінилося, коли на його планеті з’явилася чудесна квітка: це була красуня із шипами — горда, уразлива й простодушна. Маленький принц полюбив її, але вона здавалася йому примхливої, жорсток і зарозумілої — він був тоді занадто молодий і не розумів, як опромінив його життя ця квітка. І от Маленький принц прочистив востаннє свої вулкани, вирвав паростки баобабів, а потім попрощався зі своєю квіткою, що тільки в момент прощання зізнався, що любить його.

Він відправився мандрувати й побував на шести сусідніх астероїдах. На першому жил король: йому так хотілося мати підданих, що він запропонував Маленькому принцові стати міністром, а маля подумай, що дорослі — дуже дивний народ. На другій планеті жив честолюбець, на третьої — п’яниця, на четвертої — ділова людина, а на п’ятої — ліхтарник. Всі дорослі, здалися Маленькому принцові надзвичайно дивними, і тільки ліхтарник йому сподобалася: ця людина залишався вірний угоді запалювати по вечорах і гасити по ранках ліхтарі, хоча планета його настільки зменшилася, що день і ніч мінялися щохвилини. Не будь тут так мало місця, Маленький принц залишився б з ліхтарником, тому що йому дуже хотілося з ким — небудь подружитися, — до того ж на цій планеті можна було любуватися заходом тисячу чотириста сорок раз у добу!

На шостій планеті жив географ. А оскільки він був географом, йому покладалося розпитувати мандрівників про ті країни, звідки вони прибутку, щоб записувати їхні розповіді в книги. Маленький принц хотів розповісти про свою квітку, але географ пояснив, що в книги записують тільки гори й океани, тому що вони вічні й незмінні, а квіти живуть недовго. Лише тоді Маленький принц зрозумів, що його красуня незабаром зникне, — а він кинув її одну, без захисту й допомоги! Але образа ще не пройшла, і Маленький принц відправився далі — однак думав він тільки про свою покинуту квітку

Сьомий була Земля — дуже непроста планета! Досить сказати, що на ній налічується сто одинадцять королів, сім тисяч географів, дев’ятсот тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п’яниць, триста одинадцять мільйонів честолюбців — разом біля двох мільярдів дорослих. Але Маленький принц подружився тільки зі змійкою, Лисом і льотчиком. Змія обіцяла допомогти йому, коли він гірко пошкодує про свою планету. А Лис навчив його дружити. Кожний може когось приручити й стати йому іншому — але завжди потрібно відповідати за ті, кого приручив. І ще Лис сказав, що зірко одне лише серце — самого головного очами не побачиш. Тоді Маленький принц вирішив повернутися до своєї троянди, тому що був за неї у відповіді. Він відправився в пустелю — на те саме місце, де впав. Так вони з льотчиком і познайомилися. Льотчик намалював йому баранчика в шухлядці й навіть намордник для баранчика, хоча раніше думав, що вміє малювати тільки удавів — зовні й зсередини. Маленький принц був щасливий, а льотчикові стало смутно — він зрозумів, що його теж приручили. Потім Маленький принц знайшов жовту змійку, чий укус убиває в півхвилини: вона допомогла йому, як і обіцяла. Змія може всякого повернути туди, звідки він прийшов, — людей вона повертає землі, а Маленького принца повернула зіркам. Льотчикові маля сказало, що це тільки на вид буде схоже на смерть, тому засмучуватися не потрібно — нехай льотчик згадує його, дивлячись у нічне небо. І коли Маленький принц розсміється, льотчикові здадуться, начебто всі зірки сміються, немов п’ятсот мільйонів бубенцов.

Льотчик полагодив свій літак, і товариші зраділи його поверненню. З тої пори пройшло шість років: потроху він утішився й полюбив дивитися на зірки. Але його завжди охоплює хвилювання: він забув намалювати ремінець для намордника, і баранчик міг з’їсти троянду. Тоді йому здається, що всі бубенцы плачуть. Адже якщо троянди вже немає на світі, все стане по — іншому — але жоден дорослий ніколи не зрозуміє, як це важливо.

Маленький принц — центральний персонаж казки. Дія відбувається в пустелі Сахара «за тисячу миль від усякої населеної землі». Казка, написана для дітей, одержала настільки широку популярність завдяки винятковій поетичній атмосфері, створеної в ній, і тому, що казка адресувалася автором не тільки дітям, але й «дорослим, які залишилися дітьми». Літак зазнав аварії в пустелі, положення безвихідне, і отут з’являється М. п. — хлопчик, що невідомо як потрапив у цю безлюдну пустелю. Він розмовляє з льотчиком і просить його: «Будь ласка… Намалюй мені баранчика!» — але жоден з намальованих Сент — Екзюпері баранчиків йому не підходить. Адже планета, з якої він прилетів, скориставшись «перелітними птахами», настільки мала… На ній усього лише три вулкани, які треба щодня прочищати, щоб не диміли, і, саме головне, під скляним ковпаком цвіте його улюблена троянда

Роза горда, норовлива, «єдина у світі». «Планета короля», «планета п’яниці», «планета зажигателя ліхтарів», «планета географа» — кожна містить для М. п. етапи символічного «пізнання миру». Наприклад, на планеті Земля М. п. пізнає поняття смерті. До неї варто ставитися стоїчно, цьому вчить М. п. мудра Змія. Варто тільки подивитися на зоряне небо й подумати, що там, серед зоряного пилу, є зірка збіглі від тебе друга. Його тіло було занадто важким, він залишив його як непотрібну оболонку на Землі й піднісся кзвездам.

Один із центральних епізодів казки — знайомство М. п. з Лисом, що говорить йому: «Ти повинен мене приручити», «Адже пізнати можна тільки ті речі, які тобі вдасться приручити», «Потрібне терпіння». Секрет Лиса простий: добре бачити й розуміти можна тільки серцем. Інше приховано від очей людських. «Час, що ти витратив заради твоєї Рози, робить її настільки значної для тебе».