korotkij zmist maksimka stanyukovicha po - Шкільний Всесвіт

Потім, за допомогою мічмана, що знала англ. мова, команда довідалася про те, що хлопчик був слугою в капітана американського корабля «Бетси». Хазяїн бив його щодня. А дві ночі назад корабель зштовхнувся з іншим кораблем і пішов до дна. Через 2 дні арапчонок поправився й хотів уже піднятися на палубу, але в нього не було одягу. Отут у дверях лазаретної каюти з’явився літній матрос Іван Лучкин.

Він приніс арапчонку плаття: «Носи на здоров’я, Максимка!» (Максимка, тому що врятували в день святого догідника Максима). Потім Лучкин повів його на палубу, представив матросам. Арапчонка прийняли з повною привітністю, покликали обідати разом з усіма. Лучкин скроїв йому черевики

Покликав подивитися на артилерійське навчання, що дуже сподобалося хлопчикові. Спроби навчити арапчонка деяким росіянином словам. Так пройшов місяць

Максимка вже міг абияк порозумітися по — російському. Він нерідко забавляв матросів піснями й танцями. Плавання наближалося до кінця, але Лучкин, передчуваючи розлуку, був невеселий. Команда теж звикла Кмаксимке.

Капітан дозволив залишити його не кораблі. Незабаром «Забіяка» знову пішов у плавання. Максимке дали прізвище Забиякин. Через 3 роки вони повернулися Вкронштадт.

Максимку віддали в школу фельдшерських учнів. Лучкин вийшов у відставку, щоб бути біля свого улюбленця