korotkij zmist irkutska istoriya kavuniv a n - Шкільний Всесвіт

На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини — Валячи й Лариса. Валячи — касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, що мало замислюється про своє поводження й спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Рубля — Дешевка. Її друг Віктор Бійців, ровесник Галі, знайомить її із Сергієм Серегиным. Серегин — майстер — машиніст на крокуючому екскаваторі. Віктор — його перший помічник, електрик.

Віктор обіцяє Валу піти в кіно, а потім — на танці, але оскільки начальник, Степан Єгорович Сердюк, дає йому завдання, що стосується лагодження екскаватора, Віктор просить Сергія піти з Валей замість нього. Після кіно Валячи й Сергій сидять на ослоні в парку й розмовляють. Валячи розповідає, що хоче бути схожої на Кармен, — раз про неї написали таку чудову оперу, виходить, вона не може бути негативним героєм. Сергій розповідає Валу про те, що вже був одружений. На Валине питання про причину розлучення відповідає, що, видимо, «у допомозі один одного не бідували. Не теперішня, виходить, була любов». Валячи говорить, що їй би дуже хотілося, щоб існувала теперішня любов, тому що однієї — страшно.

Поки вони розмовляють, до ослона підходять два хлопці й починають ображати Валю. Сергій б’є одного з них по особі. Валячи просить у Сергія прощення й тікає. Дія переноситься на берег Ангари. Лариса й Валячи п’ють пиво й розмовляють. Валячи розповідає подрузі, що їй прийшов лист від невідомого. Там було написано, що людина живе не зрячи й не дарма. Від його справи повинне всі навколо кращати. Щастя не можна випробовувати поодинці. Приходить Віктор. Лариса залишає їх одних. Валячи говорить йому, що зібралася йти заміж — хоч би й за нього. Той у відповідь говорить, що це було б смішно, їм і так добре.

Кімната дівчин у гуртожитку. День народження Вали. Вона запрошує Віктора й Сергія. Сергію, однак, вона не говорить про те, по якому приводі в неї збираються гості. Віктор обрадуваний тим, що буде Сергій. Йому «не посміхалося» проводити вечір у суспільстві двох дівчин. Сергій радить Вікторові женитися на Валу. Той відповідає, що йому небажання себе зв’язувати.

За столом Валячи читає вголос листа від невідомого, у тому числі й те, де невідомий просить неї вийти за нього заміж. Валячи ж говорить, що краще вийде за Віктора, але він від її відступається. Тоді Сергій зізнається, що листа писав він і що він ніколи не сказав би про цьому, не відступися Віктор від Вали. Валячи виганяє Віктора. Той обіцяє це запам’ятати.

Віктор починає пити, прогулювати роботу. Він просить Сергія залишити Валю, але Сергій її любить і Вікторові відмовляє.

На весіллі у Вали й Сергія Лариса знайомиться із Сердюковым. Віктор на пам’ять про себе дарує Валу колечко й тікає.

Проходить час. У Вали й Сергія народилися близнюки — Федір і Леночка. Сергій радить Валу йти вчитися, а потім працювати. Він уважає, що людині для щастя потрібно, щоб справа його було хоч трішки краще, ніж він сам.

Тридцяте липня. Дуже жаркий день. Сергій бере рушник і йде на Ангару зануритися. По дорозі до ріки він зустрічає хлопчика й дівчинку, які приєднуються до нього: діти йдуть ловити рибу.

Тим часом до Валу приходить Віктор. Він дотепер не може забути її й дуже страждає. Валячи ж любить Сергія. Зненацька приходить їхній друг Родик і розповідає про те, що Сергій потонув. Хлопчик і дівчинка, які ловили рибу, перевернулися на плоті. Сергій урятував їхньою ціною свого життя.

Після загибелі Сергія вся його бригада вирішує працювати за нього, а гроші віддавати Валентині. Проти один Віктор. Він уважає, що це повинне Валю принизити. Валячи, однак, приймає гроші. Тоді Віктор обвинувачує її в утриманстві. Він любить Валю й хоче, щоб вона зберегла людське достоїнство. Він говорить їй те ж, що колись сказав Сергій: що вона повинна йти вчитися й працювати. Кличе неї до них у зміну. Валячи погоджується. У ній, здається, зароджується нове почуття до Віктора, хоча вона й не квапиться це визнавати. Голос Сергія бажає Вікторові щасливого шляху вжизни.

Додав: