korotkij zmist geptameron navarrskoj po glavax chastina 1 - Шкільний Всесвіт

Новела восьма. Парубок по ім’ю Борне із графства Аллэ захотів змінити своїй доброчесній дружині зі служницею. Служниця розповіла пані про домагання Борне, і та вирішила провчити похітливого чоловіка. Вона веліла служниці призначити йому побачення в гардеробної, де темно, і прийшла замість її сама

Але Борне присвятив у свої плани щодо служниці приятеля, і той захотів навідатися до служниці слідом за ним. Борне не міг відмовити приятелеві й, пробувши в мнимої служниці якийсь час, поступився йому своє місце. Приятель розважався із мнимою служницею, упевненої, що до неї повернувся чоловік, до самого ранку й на прощання зняв у неї з пальця обручка. Яке ж був подив Борне, коли наступного дня він побачив на пальці приятеля обручка своєї дружини й зрозумів, яку сам собі підбудував пастку!

А дружина, що він, сподіваючись на яке — небудь рятівне непорозуміння, запитав, куди вона справи кільце, разбранила його за хтивість, що змусила б його навіть «козу в чепчику прийняти за красивейшую дівчину на світі». Остаточно переконавшись, що сам наставив собі роги, Борне не став розповідати дружині про те, що другий раз до неї приходив не він і вона мимоволі зробила гріх. Приятеля він теж попросив мовчати, але таємне завжди стає явним, і Борне заслужив прізвисько рогоносця, хоча репутація його дружини від цього й не постраждала

Новела десята. Шляхетний юнак Амадур закохався в дочку графині Арандской Флориду, який було всього дванадцять років. Вона була дуже знатного роду, і в нього не було надії на ній женитися, але розлюбити її він не міг. Щоб мати можливість бачити Флориду частіше, він женився на її подрузі Авантураде й завдяки своєму розуму й увічливості став своєю людиною в будинку графині Арандской. Він довідався, що Флорида любить сина Энрике Арагонского. Щоб проводити з нею більше часу, він годинниками слухав її оповідання про сина герцога Арагонского, старанно танучи свої почуття до неї. І от один раз, не в силах більше стримуватися, він зізнався Флориді в любові. Він не вимагав ніякої нагороди за свою вірність і відданість, він просто хотів зберегти дружбу Флориди й все життя служити їй. Флорида зачудувалася: навіщо Амадуру просити про те, що він і так має?

Але Амадур пояснив їй, що боявся видати себе необережним поглядом або словом і дати привід до пліткам, від яких могла постраждати репутація Флориди. Доводи Амадура переконали Флориду в його шляхетних намірах, і вона заспокоїлася. Про людське око Амадур почав доглядати за красунею Поліною, і спочатку Авантурада, а потім і Флорида стали ревнувати його до неї. Амадур відправився на війну, а його дружина залишилася із Флоридою, що обіцяла не розлучатися з нею. Амадур потрапив у полон, де єдиною його відрадою були листа Флориди. Мати вирішила видати Флориду за герцога Кардонского, і Флорида покірно вийшла заміж за нелюбимого

Син Энрике Арагонского вмер, і Флорида була дуже нещасна. Вернувшись із полону, Амадур оселився в будинку герцога Кардонского, але незабаром Авантурада вмерла, і Амадуру стало ніяково там жити. З горя він занедужав, і Флорида прийшла його відвідати. Вирішивши, що багаторічна вірність заслуговує нагороди, Амадур спробував опанувати Флоридою, але це йому не вдалося

Доброчесна Флорида, ображена зазіханням Амадура на її честь, розчарувалася в ньому й не побажала його більше бачити. Амадур виїхав, але не міг упокоритися з думкою, що ніколи більше не побачить Флориду. Він спробував залучити на свою сторону її матір, графиню Арандскую, що до нього благоволила. Амадур знову відправився на війну й зробив чимало подвигів. Року через три він почав ще одну спробу завоювати Флориду — приїхав до графині Арандской, у якої вона в цей час гостювала, але Флорида знову відкинула його. Користуючись шляхетністю Флориди, що не розповідала матері про неварте поводження Амадура, він посварив матір з дочкою, і графиня Арандская цілих сім років не розмовляла Сфлоридой.

Почалася війна Гренади з Іспанією. Чоловік Флориди, її брат і Амадур хоробро боролися з ворогами й загинули славною смертю. Поховавши чоловіка, Флорида постриглася в черниці, «обравши собі в чоловіки того, хто врятував її від надмірно жагучої любові Амадура й від туги, що не залишала її в заміжжі». Новела тридцять третя. Графові Карлові Ангулемскому доповіли, що в одній із сіл біля Коньяку живе дуже благочестива дівчина, що, як не дивно, завагітніла

Вона запевняла всіх, що ніколи не знала чоловіка й не може зрозуміти, як це відбулося. За її словами, створити це міг тільки святий дух. Люди вірили їй і почитали її як святу. Священиком у цьому приході був її брат, людина суворий і літній, котрий після цього випадку став тримати сестру взаперті. Граф запідозрив, що тут криється якийсь обман, і велів капеланові й суддівському чиновникові зробити розслідування

За їх вказівкою священик після меси привселюдно запитав у сестри, як вона могла завагітніти й у той же час залишитися незайманою. Вона відповіла, що не знає, і заприсягла під страхом вічного прокльону, що жоден чоловік не наближався до неї ближче, чим її брат. Усі повірили їй і заспокоїлися, але коли капелан і суддівський чиновник доповіли про це графові, він, помізкувавши, припустив, що брат і є її спокусник, адже «Христос уже приходив до нас на землю й чекати другого Христа ми не повинні». Коли священика посадили у в’язницю, він у всім зізнався, і після того як його сестра розв’язалася від тягаря, їх обох спалили на багатті. Новела сорок п’ята

Шпалерник з Тура дуже любив свою дружину, але це не заважало йому доглядати й за іншими жінками. І от він зачарувався служницею, однак, щоб дружина не догадалася про цьому, нерідко вголос сварив дівчину за лінь. Перед Удень побиття дитин він сказав дружині, що необхідно провчити ледарку, але, оскільки дружина його занадто слабка й жаліслива, він береться сам висікти служницю. Дружина не заперечувала, і чоловік купив різки й змочив їх у розсолі. Коли настав День побиття дитин, шпалерник устав раніше, піднявся до служниці й дійсно влаштував їй «побиття», але зовсім не таке, про якому помышляла дружина

Потім він спустився до дружини й сказав їй, що негідниця довго буде пам’ятати, як він неї провчив. Служниця поскаржилася господарці, що її чоловік недобре з нею надійшов, але дружина шпалерника думала, що служниця має на увазі пороття, і сказала, що шпалерник зробив це з її ведена й згоди. Служниця, бачачи, що господарка схвалює поводження чоловіка, вирішила, що, видно, це не такий вуж гріх, раз робиться по наущению тої, кого вона вважала зразком чесноти. Вона не стала більше противитися домаганням хазяїна й уже не плакала після «побиття дитин». І от один раз узимку шпалерник вивів ранком служницю в сад в одній сорочці й став займатися з нею любов’ю

Сусідка побачила їх у вікно й вирішила про усім розповісти обманутій дружині. Але шпалерник вчасно помітив, що сусідка спостерігає за ними, і вирішив перехитрити її. Він увійшов у будинок, розбудив дружину й вивів неї в сад в одній сорочці, як перед цим виводив служницю. Усмак побавившись із дружиною прямо на снігу, він повернувся в будинок і заснув. Ранком у церкві сусідка розповіла дружині шпалерника, яку сцену вона спостерігала з вікна, і порадила звільнити безсоромну служницю

У відповідь дружина шпалерника стала запевняти її, що це вона, а не служниця бавилася із чоловіком у саду: чоловіків адже треба догоджати — от вона й не стала відмовляти чоловікові в такому безневинному проханні. Удома дружина шпалерника передала чоловікові вся своя розмова із сусідкою й, ні на мінуту не запідозривши чоловіка в зраді, продовжувала жити з ним у злагоді й спокої. Новела шістдесят друга. Одна дама хотіла розважити іншу занятной історією й стала розповідати свою власну любовну пригоду, роблячи вигляд, що мова йде не про неї, а про якусь незнайому даму. Вона розповіла, як один молодий дворянин закохався в дружину свого сусіда й кілька років домагався її взаємності, але безуспішно, тому що, хоча сусід його був старий, а його дружина молода, вона була доброчесна й зберігала вірність чоловікові

Отчаявшись схилити молоду жінку до зради, дворянин вирішив опанувати нею силою. Один раз, коли чоловік дами був в отлучке, він проникнув до неї в будинок на світанку й кинувся до неї на ліжко одягнений, не знявши навіть чобіт зі шпорами. Прокинувшись, дама страшно перелякалася, але, як не намагалася його образумить, він нічого не хотів слухати й опанував нею силою, пригрозивши, що якщо вона кому — небудь про це розповість, то він оголосить привселюдно, що вона сама за ним посилала

Дама була в такому страху, що не посмітила навіть кликати на допомогу. Через якийсь час, почувши, що йдуть служниці, парубок підхопився з постелі, щоб урятуватися втечею, але похапцем зачепився шпорою за ковдру й стягнув його на підлогу, залишивши даму лежати зовсім оголеної. І хоча оповідачка говорила нібито про іншу даму, вона не удержалася й викликнула: «Ви не повірите, як я зачудувалася, коли побачила, що лежу зовсім гола».

Слухачка розреготалася й сказала: «Ну, як бачу, ви вмієте розповідати цікаві історії!» Невдачлива оповідачка намагалася було виправдатися й захистити свою честь, але честі цієї вже не було й у спомині. Новела сімдесят перша