korotkij zmist dvi zimi j tri lita abramov f a - Шкільний Всесвіт

Ведмедикові Пряслину недовго доводилося жити будинку. З осені до весни — на лісозаготівлях, потім сплав, потім жнива, потім знову ліс. А як з’явиться в Пекашине — баби навалюються: цієї поправ дах, тієї підніми двері. Ні мужиків у Пекашине. albion silver

Цього разу, Як завжди, удома його чекали. Ведмедик приїхав з возом сіна, розпитав про хлопцях, наорав за недогляди, потім дістав гостинці — Егорша Ставров, кращий друг, поступився йому свої промтоварні талони. Але хлопці до подарунків віднесли стримано. А от коли він вийняв буханець житнього хліба… cheap albion silver Багато років не було в їхньому будинку такого багатства — їли мохи, товкли в ступі соснову заболонь.

Молодша сестричка виклала новину: завтра з ранку баби будуть корову в силосну яму заганяти. Хитрість така: забивати колгоспну худобину не можна, а от якщо підвести її під нещасний випадок так скласти акт… Пустилася на таку витрату председательша тому, що баби зажадали: вуж літо, а вони так і не відсвяткували перемогу. У застілля піднялася Анфіса й випила за Ведмедика — він за першого мужика всю війну вистояв! Всі баби хлюпнули йому зі своїх склянок, і в результаті хлопець опинився на повети у Варвари Иняхиной.

Коли Ганна Пряслина довідалася, що син її ходить до Варвари, спочатку кинулася лаятися, потім на жалість стала брати: «Миша, пошкодуй нас…» Підмовила голову, і, словом, таке почалося, що Варвара виїхала жити в райцентр. З новим чоловіком.

Які борошна не прийняли за війну пекашинцы, а ліс — всім борошнам борошно. cheap albion gold Підлітків знімали з ученья, посилали старих, а вуж бабам знижки не було ніякою. Хоч издохни в лісі, а план дай. buy albion gold «Терпите, баби, — повторювала Анфіса. — Скінчиться війна». А війна скінчилася, жахнули завдання більше колишнього. Країну треба відбудовувати — так пояснив секретар райкому товариш Підрізів. albion gold

По осені вдобавок здай податки: зерно, вовну, шкіру, яйця молоко, м’ясо. На податки пояснення інше — міста потрібно годувати. buy albion gold Ну, ясно, міські без м’яса не можуть. От і думай, мужик, скільки дадуть на трудодні: а раптом нічого? На півдні посуха, звідкись повинне держава хліб брати. Членів партії вже викликали в правління по питанню про добровільну здачу зерна.

Ледве погодя уряд оголосив закон про позику. Ганичев, уповноважений райкому, попередив: вище контрольної цифри можна, а нижче не можна. З тим і пішли по хатах. У Яковлевых не дали ні копійки — погано почалася підписка. Петро Житов запропонував віддати три своїх місячних заробітки, дев’яносто трудоднів, що в грошах становило 13 рублів 50 копійок. Довелося пристрахати звільненням дружини (вона рахівником працювала). Будинок Іллі Нетесова залишили напоследок — своя людина, комуніст. Ілля із дружиною збирали на козу, детишек — те повний будинок. Ганичев став агітувати щодо свідомості, і Ілля не підвів, підписався на тисячу двісті, віддав перевагу державному інтересу особистому. З початку навігації в район прибуло два перших трактори. На один з них сіл Егорша Ставров, що закінчив курси механізації. Ведмедика Пряслина призначили бригадиром, і на заробітки в ліс поїхала Ліза. Головою же в Пекашине став вернувшийся із фронту Лукашин. У Пряслиных була й радість. У ці жнива на косовицю виїхала ціла пряслинская бригада. cheap albion gold Мати, Ганна, глянула на пожню — от він, її свято! Рівних Михайлу косарів у Пекашине немає давно, і Лізка веде косовицю на заздрість. Але адже й двойнята, Петро із Гришей, обоє з косками… buy albion silver Звістка про лихо привіз їм Лукашин: Звездоня занедужала. Годувальницю довелося зарізати. І життя перекроїлося. Другої корови їм було не видать. Отут прийшов до Лізки Егорша Ставров і сказав, що до вечора приведе з району корову. Але щоб Лізка тоді йшла за нього заміж. Лізі Егорша подобався. Вона подумала, що адже й Семенівну — Сусідку на шістнадцятому році видали, і нічого, прожила життя. І погодилася. На весіллі Ілля Нетесів сказало Михайлу, що старша його дочка, отцова улюблениця Валячи, занедужала туберкульозом.