korotkij zmist ditya slova merdok a chast 1 - Шкільний Всесвіт

Хилари Бэрду сорок один рік. Він працює «у державному департаменті — неважливо якому», у чиновницькій ієрархії, якщо не вважати друкарки й клерка, стоїть на найнижчій сходинці; живе в незатишній квартирці, що служить йому лише «місцем для спанья», не намагаючись неї облаштувати або навіть просто як варто забрати. Він сліпо треба рутині — «з тих пор, як втратив усяку надію на порятунок», — тому що «рутину… виключає думка; розміряна ж одноманітність днів тижня викликає свідомість, що ублаготворяет, повної підпорядкованості часу й історії». (Глави книги називаються як дні тижня: «четвер», «п’ятниця» і т.д.) Уикэнды для нього пекло, а відпустки він бере тільки з остраху пересудів і просто ховається у своїй норі, по більшій частині намагаючись спати.

Отже, суботи він незмінно присвячує своїй сестрі Кристел, п’ятьома роками моложе його. Вона живе в тісній квартирці на зубожілій вуличці Норс — Энд — Роуд, теж самотня, намагається заробляти шиттям. Батьки в них із Кристел були різні, і вони не знали своїх батьків. Їхня мати вмерла, коли Хилари було біля семи років, а Кристел була зовсім крихтою, але ще раніше, ніж хлопчик зміг зрозуміти значення цього слова, йому пояснили, що його мати — повія. Дітей взяла до себе сестра матері, але незабаром відіслала Хилари в притулок, розлучивши із сестрою й вселивши йому на все життя, що він «поганий» — поганий хлопчисько, якого не можна будинку тримати. Ні про тітку Білл, ні про притулок Хилари не може згадувати без здригання — не стільки через голод і побої, але тому, що його ніхто не любив, — подряпаного життям хлопчика, що затвердився в злості й образі, з відчуттям невиліковної рани, нанесеною несправедливою долею.

Властиво, репутація «поганого» була їм заслужена — він був сильним і забіякуватим; прекрасно розвитий фізично, він прагнув підкорити собі інших за допомогою грубої сили; йому подобалося бити людей, подобалося ламати речі; він ненавидів увесь світ — за себе, за Кристел, за матір. У дванадцять років він уперше став перед судом для неповнолітніх, і потім неприємності з поліцією виникали регулярно. У ці роки Кристел була для нього всім — сестрою, матір’ю, єдиною надією, чи не Господом Богом. Він не відокремлює Кристел від себе й любить її, як себе самого. І врятували його тоді два чоловіки: Кристел і шкільний учитель Османд, що зумів розглянути в нього блискучі здатності до мов. Османд був першою людиною, уважно й зацікавлено отнесшимся до підлітка, на який усі махнули рукою; і той вивчив спочатку французький, потім латинь, потім давньогрецький і, звичайно ж, своя рідна мова. Він відкрив для себе слова — і це стало його порятунком; як про інших говорять «дитя любові», про нього можна було б сказати «дитя слова». Він почав натхненно вчитися й настільки превстиг, що відправився в Оксфорд — перший із всіх поколінь учнів школи, де вчився, і одержав там всі премії, на які міг претендувати. Оксфорд змінив його, але в той же час показав, як важко йому змінитися, — глибоке неуцтво й безпросвітний розпач стали частиною його існування; теперішніх друзів він не завів, був уразливий, нелюдим і вічно боявся зробити помилку. Він намагався компенсувати це успіхами на іспитах — намагався заради себе й заради Кристел, мріючи, як сестра оселиться з ним в Оксфорді й вони назавжди покінчать із безпросвітністю, у якій виросли. Але, ставши вже викладачем, Хилари Бэрд змушений був подати у відставку. Це був крах; з тих пор він животіє, не бажаючи — або не в силах — налагодити своє життя, і лише сестра (уважає він) утримує його від самогубства.

(У департаменті, де служить Хилари Бэрд, готуються ставити різдвяну пантоміму по «Питеру Пэну» — історії про хлопчика, що не хотів взрослеть; про це багато говорять; а статуя Питера Пэна в Кенсингтонских садах — одне з любимейших місць Хилари.)

По понеділках Бэрд проводить вечір у Клиффорда Ларра, що був свого однокласника по Оксфорду, що зараз служить із ним в одній установі, але стоїть на службових сходах набагато вище. Ларр, по його власних словах, колекціонує чудності, до якимсь зараховує й Хилари Бэрда; він зі зворушливим замилуванням ставиться до того факту, що його сестра Кристел — незаймана. На службі вони роблять вигляд, що незнайомі, зберігаючи цнотливе мовчання про страшні таємниці один одного. Саме Ларр умовив його здати одну з кімнат своєї квартири Кристоферу, своєму колишньому коханцеві (він гомосексуаліст). Кристофер, у ранній юності глава рок — групи, одна з пісень якої ввійшла в топ — десятку Великобританії, тепер захоплюється «пошуками Бога» і наркотиками.

По вівторках Бэрд проводить вечір в Артура Фиша — він служить у тім же установі й підкоряється Бэрду, а крім того, закоханий у Кристел і хоче женитися на ній.

Середовище — «це мій день для самого себе» — так говорить Бэрд своїй коханці Томми, з якої проводить п’ятниці, коли вона хоче збільшити кількість зустрічей з ним до двох у тиждень. Як правило, вечір середовища проходить у барі на платформі метро « Слоан — Сквер» або « Ливерпул — Стрит», які були для нього «місцем глибинного спілкування з Лондоном, із джерелами життя, із прірвами смиренності між горем і смертю».

По четвергах він обідає в Лоры й Фредди Импайеттов, де парою буває й Клиффорд Ларр, а вертаючись додому, заходить до Кристел, щоб забрати звідти Артура, що у цей вечір вечеряє в неї.

Ці люди й становлять ту «рутину», що він обмежив своє життя.

Розміряний плин життя цієї людини у футлярі порушує дивна подія — до нього починає приходити кольорова дівчина. Вона напівіндіанка, її ім’я Олександра Биссет (вона просить називати себе Бисквитиком), і мети своїх візитів вона не пояснює. Одночасно він довідається, що їхній департамент повинен очолити новий начальник — Ганнер Джойлинг. Двадцять років тому він був викладачем Бэрда в Оксфорді; не без його підтримки Бэрд був обраний членом ради коледжу й теж став викладати; він був одним з головних діючих осіб драми, що розігралася тоді. У Бэрда виник роман з його дружиною Энн (це була його перша любов); «людина невтримних страстей привабливий тільки в книгах» — ця любов нікому не принесла щастя. Коли Энн прийшла попрощатися, бажаючи закінчити відносини, тому що Ганнер довідався про їхній зв’язок, Бэрд вирішив відвезти її. У машині вона сказала, що вагітно, причому дитина Ганнера й він знає про це. Бэрд, не відпускаючи її, у люті й горі жал на газ, машину занесло, вона зштовхнулася із зустрічної. У результаті автокатастрофи Энн умерла. Хилари вижив, але був роздавлений духовно; він почував себе вбивцею; він втратив самоповагу й з ним — здатність керувати своїм життям. Це був крах — не тільки для нього, але й для Кристел. Він подав у відставку, Ганнер теж. Ганнер став політиком, потім державним чиновником, придбав ім’я й популярність, знову женився… І от життя знову звело їх, і минуле, куди більше живе і яскраве, чим сьогодення, нахлинуло на Хилари Бэрда.

Бисквитик виявляється покоївкою другої дружини Ганнера Джойлинга, леді Китти; вона приносить Хилари лист від своєї господарки із проханням зустрітися з нею для розмови про те, як допомогти її чоловікові позбутися від примар минулого. Зустріч відбулася; Китти просить Хилари поговорити з Ганнером, що дотепер не переборов у собі горя й ненависті.

Занурений у власні страждання й почуття провини, Хилари тільки тепер розуміє, що страждав не він один. Він погоджується. Крім того, він закохується в леді Китти.

Зненацька Кристел, що він розповідає все це, різко противиться його зустрічам з Ганнером і леді Китти, благаючи його піти у відставку й покинути Лондон. Почуваючи, що не переконала його, вона зізнається, що двадцять років тому любила Ганнера й у ніч після катастрофи, коли Энн умерла, а Хилари вижив, вона, утішаючи Ганнера, прийшла до нього в кімнату й втратила з ним безвинність. Саме тому вона відмовила Артурові Фишу, не в силах розкрити йому минулого, а не тому, як думав Хилари, що дорожче брата для неї нічого ні, а він у глибині душі не хоче цього шлюбу.

Закохавшись у леді Китти, Хилари Бэрд листом розриває заручини з Томми, що під впливом мінути обіцяв женитися на ній, до чого Томми всіма силами прагне, тому що дійсно беззавітно його любить. Вона не хоче примиритися з розривом, переслідує його листами, приходить до нього додому; він ночує в готелі, не відповідає на листи й усіляко дає зрозуміти, що між ними все кінчено.

Перша розмова з Ганнером не приводить до бажаного результату; лише після зустрічі із Кристел Ганнер розмерзся й вони змогли поговорити по — справжньому; їм здається, що розмова принесла полегшення й минуле потихеньку починає їх відпускати.

У той же час «футляр» Хилари Бэрда починає поступово руйнуватися. З’ясовується, що Лора Импайетт і Кристофер уже рік складаються у зв’язку, використовуючи Хилари як ширму. Один раз Кристофер і його друзі накачали Хилари й Лору наркотиками, вона не повернулася додому, чоловік шукав її в Хилари, і «щоб усе роз’яснити», у черговий четвер Лора влаштовує голосне з’ясування відносин між Фредди, Хилари й Кристофером, у результаті чого Хилари відмовляють від будинку, — його четверги вивільняються; а Кристофер нарешті буквально виконує те, що не раз викрикував йому Хилари: «Убирайся!» Він з’їжджає із квартири.

Томми теж буквально виконує кількаразове побажання Хилари дати йому спокій: вона приходить попрощатися, оголосивши, що виходить заміж.

Клиффорд Ларр, довідавшись від Хилари про Ганнере й Кристел, сприймає це зненацька болісно, мчиться до низвергнутому кумира — Кристел — і ображає її; Хилари наздоганяє його, відбувається бійка. Коли через якийсь час Хилари приходить у квартиру Клиффорда, те довідається від його спадкоємців, що Ларр покінчив із собою.

Утішаючи Кристел, Хилари обіцяє не зустрічатися більше із Джойлингами, виїхати з нею з Лондона й оселитися разом де — небудь у сільській глухомані. Йому потрібно лише востаннє побачитися з леді Китти, тому що він уже обіцяв, і попрощатися з нею назавжди.

Їхня зустріч відбувається на причалі, неподалік від будинку Джойлингов. Раптом, обіймаючи Китти, Хилари бачить Ганнера. «Я зараз уб’ю його», — вимовляє Ганнер, але із причалу падає Китти. Він стрибає слідом за нею. Вона вмирає в лікарні від переохолодження — до приходу рятувального катера занадто довго пробула в крижаній грудневій воді Темзи.

У газетах не з’явилося ім’я Хилари Бэрда у зв’язку із цією історією — він виплив сам, удалечині від катера. Цього разу він не став розповідати Кристел усього. Двадцять років тому він допустив, що смерть Энн всією своєю вагою обрушилася на сестру, але коли всі так страшно повторилося, зрозумів, що жорстоко покладати на неї ще й цей вантаж. Уперше в житті він відокремив Кристел від себе. Кристел вийшла заміж за Артура.

Бисквитик, одержавши спадщину після смерті леді Китти, вийшла заміж, за Кристофера.

Томми покаялася, що відправила Ганнеру анонімний лист — про те, що Хилари Бэрд закоханий у його дружину. «У своїй наївності Томми породила зустріч, внаслідок якої загинула Китти, Кристел вийшла заміж і подвійний вічний проклін искорежило моє життя й життя Ганнера».

Під дзенькіт різдвяних дзвонів Томми рішуче говорить Хилари, що має намір вийти за нього заміж.