kazka j mif u romani sto rokiv samitnosti markes gabriel garsia - Шкільний Всесвіт

У романі Габриеля Гарсиа Маркеса «Сто років самітності» є два стилеобразующих початки: іронія й казка. Давайте більш докладно зупинимося на другому. Життєдайні води казки обмивають історичну твердінь роману. Вони приносять із собою поезію. Казка просочується в життя сімейства Буэндиа. У романі постійно зустрічаються й казкові сюжети, і поетичний^ — поетичні — казково — поетичні образи, асоціації. У всемогутньому Джеку Брауйе просвічує казковий чаклун — перевертень. А в солдатах, викликаних на розправу зі страйкарями, — «багатоголовий дракон». Є в романі й більше масштабні асоціації. Похмуре місто, батьківщина Фернанды, де по вулицях бродять примар і дзвони тридцяти двох дзвіниць каждодневно оплакують свою долю, знаходить риси царства цього чарівника

По сторінках роману простягнулися казкові дороги. По них приходять цигани в Макондо, по них від поразки до поразки скитается непереможний полковник Аурелиано, по них у пошуках «найкрасивішої жінки на світі» мандрує Аурелиано Другий

У романі є й добре знайома Габо, «домашня» різновид казкового пророцтва — карткові гадання й пророкування долі. Ці пророцтва поетичні, загадкові, незмінно добрі. Але в них є один недолік — реальна життєва доля, який відає письменник Гарсиа Маркес, складається їм всупереч. Так, Аурелиано Хосе, якому карти наобіцяли довге життя, сімейне щастя, шістьох дітей, замість цього одержав кулю в груди. «Ця куля, мабуть, погано розбиралася в пророкуваннях карт», — смутно іронізує письменник над загибеллю чергової жертви громадянської війни

У романі є й покладені казці по чині смерть і примари. Але смерть тут аж ніяк не карнавальна, гротескна маска з її обов’язковими атрибутами: черепом, кістяком, косою. Це проста жінка в синім платті. Вона, як у казці, наказує Амаранті шити собі саван, але її, теж як у казці, можна обдурити й затягти шиття на довгі роки. Примари тут також «одомашнені» і «офункционированы». Вони персоніфікують каяття совісті (Труженсио Агилар) або родову пам’ять (Хосе Арнадио під каштаном),

У романі присутні й арабські казки з «Тисячі й однієї ночі». Ці казки приносять цигани, і тільки із циганами вони зв’язані

По своєму походженню казка або дочка міфу, або його молодша сестра, тому в міфологічної табелі про ранги вона стоїть на сходинку нижче міфу з його величчю, абсолютністю, універсальністю. Однак між ними існують родинні зв’язки. Міф — «частка людства». Але на цю назву може претендувати й казка, хоча вона певною мірою обмежена національними рамками