ideya samitnosti u literaturi po romani 100 rokiv samitnosti markes gabriel garsia - Шкільний Всесвіт

Роман «Сто років самітності» охоплює собою історію шести поколінь роду Буэндиа й поселення Макондо, у якому вони провели все своє свідоме життя. Історія містечка оповідає нам про усім: про гордий початок і сумний кінець, про любов, що разверзнулись між засновниками поселення Урсулы й Хосе Аркадио Буэндиа, до виродження всього їхнього роду, представленого народженням дитини з поросячьим хвостом. Своєрідний символ, що знаменує собою деградацію людства через відданий забуттю спільності людей. Причиною вимирання стають абсолютні замкнутість роду й ізоляція від реального часу

Отже, однієї з основних проблем добутку, є проблема самітності й це можна прекрасно довести, орудуючи прикладами образів, наявних впроизведении.

Хоча герої й перебувають у родинних зв’язках один з одним і утворять собою щось схоже на родину, але це далеко не так. Кожний з них перебуває в щиросердечному холоді й самітності. Взяти наприклад того ж полковника Буэндиа: ще з раннього дитинства він був визнаний лікарем, як людина, схильний до самітності. Полковник усіх піддає підозрі, нікому не довіряє й у більшості випадків просто відмежовується від людей. Своє життя закінчує сумно й засновник роду Буэндиа, Хосе Аркадио: його прив’язують до каштана у дворі й визнають божевільним. Самотньої цієї мир покинула й мудра Урсула, так і не довірила нікому таємницю, відносно місцезнаходження скарбу встатуе.

Маркес представляє самітність по особливому, так, як ніхто до нього цього не зображував — це винятково психологічний стан індивідуума, його своєрідне внутрішнє захворювання, що точить душу людини. Воно перебуває в самій глибині людського існування й методично поглинає всі моральні й фізичні сили, віддаючи жертву забуттю. Все це відмінно проглядається в другого покоління родини Буэндиа.

Кожний з них ховається у власному світі, вони замкнені в собі й ізольовані від навколишніх їхніх подій. Все це й приводить згодом до самітності, а потім і до повного вимирання всіх представників роду. Бути може цим Маркес хотів показати, що люди приречені на самознищення, якщо вони піддані низинним страстям, самітності й бездуховності