golovne v lyudini ce ne rozum a te shho im upravlyaye serce dobri pochuttya dostoyevskij gonchariv ivan - Шкільний Всесвіт

Роман «Обломів» — найбільший добуток И. А. Гончарова й один з найвидатніших романів класичної російської літератури. У простих, позбавлених усяких зовнішніх ефектів, сюжеті «Обломова» глибоко й правдиво відбилася російська дійсність

На початку роману Обломів з’являється перед нами лінивцем, що постійно лежить на дивані, що, здавалося б, не вміє навіть думати. Але по ходу роману ми бачимо, що за цією зовнішньою привабливістю ховається добре серце, прекрасні почуття

Обломів — це чесна, добра людина, найвищою мірою ідеаліст, все своє життя що бореться, шукаючої правди, але зустрічаючу неправду на кожному кроці. Обломову вдається зберегти щиросердечну чистоту, не затуманити свою душу суєтою життя, у якій він не бачить змісту

«Чиста кришталева душа», — говорить про Обломове Штольц. Обломів чесний і короткий. І морально він коштує набагато вище Штольца й Ольги. В Обломове є й доброта щиросердечна, і російська незлобливість, і нездатність до чого — небудь кепському. За все своє життя він не скривдив жодного людини, не навчився нічому вульгарному й поганому

Протягом усього роману ми не випробовуємо до Іллі Іллічу ворожості, навпроти, нам дуже подобається він. Ілля Ілліч викликає в нас симпатію й жалість. Ми бачимо м’якої, ніжної людини із чуйним серцем. Він абсолютно непрактична й непрониклива людина. При його доброті це приводить до того, що його використовують його знайомі, навіть власний слуга обманює його. Обломів — дуже тонка душа, він легко ранимо. Обломів, що мирно лежить на своєму дивані, давно перевершив усіх по щиросердечних якостях. За словами Гончарова, Ілля Ілліч — чисте серце, до якого не приставав усілякий бруд, і прозора, як кришталь, душачи

Найбільше повно розкриваються риси Обломова, коли він зустрічає Ольгу. Любов до Ольги Іллінською розбудила Іллю Ілліча від довгої спячки, відірвала від улюбленого дивана, змусила забути просторий халат і згадати про те, що може змінитися. Обломів весь перейнявся любов’ю. Ольга в мріях Обломова з’являється його дружиною, господаркою будинку. Але раптом Ілля Ілліч пише лист Ользі, де хоче розірвати відносини. Що це, жорстокість? Немає. Просто Обломів, маючи дуже чуйну душу, добре вмів розбиратися в людях. Він побачив, що Ольга насправді не любить його, що вона сама цього не розуміє. Її почуття до Обломову — це не любов, а лише підготовка до любові. І намагається попередити про це Ольгу

Крім того, Обломів прекрасно розуміє, що не зможе зробити Ольгу щасливої, вуж занадто вони різні. Тільки велике серце здатне на такий учинок. Самопожертва Обломова — одна з ярчайших чорт російського характеру. Саме Ольга дає точне визначення душі Обломова: «Ти лагідний, чесний, Ілля; ти ніжний… як голуб».

Коли Обломів розстається з Ольгою Іллінською, він не втрачає шляхетності. Коли він довідається про весілля Ольги зі Штольцем, він щиро бажає їм щастя й радується за них. А згадаємо про його любов до дітей, не тільки до своїм, але й чужим (дітям Гафії Матвіївни). Обломів дуже добрий до всім навколишнім і якось відкритий для зовнішнього миру, але беззахисний перед ним

Всі навколишні Обломова одержують від нього якийсь позитивний заряд. Так, Штольц приходить до Іллі Іллічу не тільки, щоб якось впливати на нього, але й щоб одержати заряд сердечності й добра. Адже саме з Обломовым Штольц забуває свої лиха, стає людиною, поруч із Обломовым російська сторона Штольца бере в ньому верх. Саме Ілля Ілліч допоміг пізнати Андрію справжню дружбу, безкорисливу, вірну, а пізніше любов, на яку Штольц, здавалося б, був не здатний

Ще один персонаж роману, що живе лише за законами серця, — Гафія Матвіївна Пшеницына.

Вона живе у своєму світі, обмеженому стінами її будинку. Вона царює в цьому світі каструль і сковорідок, диванів, кліток з канарками, неї хвилює все відбувається за її будинком. Але не можна заперечувати, що образ Гафії Матвіївни досить поетичний. Її любов некерована ніякою зовнішньою ідеєю, майже безмовна, начебто присипана здобним борошном спокою й ліні, може бути й жертвенна. Згадаємо момент життя Обломова, коли він був майже розорений, коли йому майже не на що було жити, тоді його рятувала любов вірної Гафії Матвіївни, що заклала своє столове срібло й перли, щоб прокормити обожненого Обломова, щоб йому було як і раніше затишно й ситно. Любов перетворила її. Із простій, пересічної жінки вона перетворилася в жінку, готову пожертвувати всім заради коханої людини. У Пшеницыной є якась російська краса душі. Гафія Матвіївна не відрізняється особливим розумом, але, полюбивши Обломова, готова віддати йому все життя. Вона любила Обломова своєї простої, позбавленої хитрості серцем, як вірний і відданий слуга. Ніколи не залишала Обломова з його проблемами. Зі смертю Обломова йде з життя Гафії Матвіївни радість, іде сам зміст життя

И Обломів, і Гафія Матвіївна однаково живуть по велінню свого серця, не роблять нічого поганого, нікому не заподіюють зла. У цьому й складається принадність життя