giperbola yak osnovnij prijom povesti mikoli gogolya taras bulba gogol mikola - Шкільний Всесвіт

Повість Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба» присвячена героїчній боротьбі українського народу проти чужоземців. Образ Тараса Бульбы эпичен і масштабний, головним джерелом при створенні цього образа був фольклор. Це українські народні пісні, билини, казки про богатирів. Його доля показана на тлі боротьби проти турецького й татарського панування. Це позитивний герой, він є невід’ємною частиною козачого братерства. Він бореться й умирає в ім’я інтересів Російської землі й православної віри

Портрет Тараса Бульбы гіперболічний. Основу вигляду Тараса становлять богатирська сила, суворість і прямолінійність. От приклади його характеристик: «Бульба підхопився на свого Чорта, що скажено відхитнувся, відчувши на собі двадцатипудовое тягар, тому що Тарас був надзвичайно важкий і товстий»; «навісив він на свої очі хмурі, исчерна?білі брови, подібні до кущів, що выросли по високому тім’ю гори, яких верхівки впритул заніс голчастий північний іній»; «весь він був створений для лайливої тривоги й відрізнявся грубою прямотою своєї вдачі».

Широта й могутній розмах характеру Тараса Бульбы в бенкеті й ратній справі здобувають билинні риси. «Не потрібно пампушок, медовиков, маковников і інших пундиков, тягни нам усього барана, козу давай, меды сорокалітні. Так горілки побільше, не з вигадками горілки, не з ізюмом і всякими вытребованьками. Чистої, пінної горілки, щоб грала й сичала як скажена…» У запалі бою «рубається й б’ється» Тарас. Коли його ранили, він упав на землю як «підрубаний дуб».

Образ Тараса Бульбы не однозначний. Йому властива жорстокість і підступництво. Тарас Бульба скидає кошового, котрий відмовився порушити клятву й відновити війну, тільки тому, що сини Тараса повинні були загартуватися в бої. Після страти старшого сина Остапа Тарас мстить шляхті, «справляє поминки»: грабує замки, випалює вісімнадцять містечок, знищує костьоли. «Нічого не жалуйте!» — повторював Тарас

В образі Тараса Бульбы зливаються історична конкретність і реалізм зображення грубого століття. Синовбивство мотивоване зрадою й зрадництвом молодшого сина. Епічна єдність образа Тараса роздвоюється в образах його синів. Образ Остапа виражає вірність Батьківщині й вірі, а образ Андрия — ідею роз’єднаності й зрадництва людей

Бойові сцени — це центральні сцени повести. Запорізькі козаки борються доблесно, викликаючи замилування навіть у своїх супротивників. Гоголь малює героїв Січі різкими й виразними штрихами. Остап, що безстрашно піднімається на плаху, Бовдюг, що жагуче призиває до товариства, Шило, що переборює неймовірні перешкоди, щоб повернутися в рідну Січ, Кукубенко, що висловлює перед смертю свою заповітну мрію: «Нехай же після нас живуть ще краще, ніж ми». Цим людям властива одна загальна риса — безмежна відданість Січі й рідній землі. У них Микола Васильович Гоголь бачить втілення кращих рис національного російського характеру

Дії козаків представлені великим планом, яскравими штрихами, що містять у собі патетичну гіперболу, що характерна для героїчного епосу. Ми бачимо весь хід бою, дії окремих бійців, їхня зовнішність, зброю, одяг. У повісті видний зразок епічного стилю. Працюючи над книгою, Микола Васильович Гоголь переглянув безліч літописів і історичних джерел. Але найважливішим джерелом, що допоміг описати запорожців, були пісні. В 1883 р. Гоголь писав своєму другові, фольклористові Михайлу Максимовичу: «Що тепер всі ці чортові літописи, у яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими живими літописами!» У статті про малороссийских пісні Гоголь писав: «Це народна історія, живаючи, яскравих, виконаних фарб, істини, що оголює все життя народу…»

Повість Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба» популярна не тільки в Росії, але й в усьому світі. Її дорівнюють до такого класичного епічного добутку, як «Илиада» Гомера. Такий художній засіб, як гіпербола, допомогло письменникові яскраво й опукло намалювати образи героїв. І в цей час повість Гоголя затверджує добрі почуття, виховує мужність і патріотизм у юні серцях