У кожної людини є місце й обставини, у яких він почуває себе «як король». Він захищений, вільний, задоволений, самодостатній. У гончаровского Обломова такий королівський трон — диван. Це не просто предмет меблів, не місце відпочинку й сну після праць праведних. Це священне місце, на якому збуваються всі бажання, вибудовується фантастичний мир, у якому Обломів не править — для цього адже зусилля додавати потрібно, — він приймає як належне спокій, достаток, ситість. Обломів — це як пекти, на якій лежить Емеля — Дурень, а тим часом цебра самі по воду йдуть і пироги в піч стрибають. Тільки замість щучого веління до послуг Обломова — віддані раби, якщо називати речі своїми іменами

Обломів зріднився, сросся зі своїм диваном. Але не тільки лінь заважає Обломову зійти з його. Там, навколо, — реальне життя, що улаштоване зовсім не до послуг і задоволення пана. Там потрібно щось доводити, чогось домагатися. Там перевіряється, що ти за людина й чи маєш право на те, чого бажаєш. А на дивані покійно, затишно — і в царстві порядок… і Захар на місці…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *