dachniki sami pracoviti lyudi na sviti tvir na vilnu temu - Шкільний Всесвіт

Наша родина давненько мріяла про те, щоб обзавестися дачею. Від самого слова «дача» віяло свіжим заміським повітрям, наповненим ніжно — нудотним заходом яблук, листя, свіжоскошеної трави

Любою міський житель замислюється про придбання заміського будиночка, у якому можна не тільки відпочити від суєти великого міста, але й провести відпустка й просто вихідні дні. А дачники в нашім поданні були самими щасливими на світі людьми, які можуть безтурботно насолоджуватися тишею, свіжим повітрям і перебуванням на природі

И от, нарешті, наша мрія збулася. Недалеко від міста моїм батькам удалося купити невеликий будиночок з ділянкою. І, настав той довгоочікуваний день, коли ми вперше всією родиною виїхали на дачу. Як зараз пам’ятаю, що було це чудесним червневим деньком. Яскраво світило сонце, радісно голубіло небо, і зеленіла свіжа трава. Тому настрій в усіх було самим райдужним

Коли ми приїхали на дачу, то зайнялися першою справою її облаштованістю. А роботи як, здавалося, було багато. Необхідно було зробити дрібний ремонт кімнат і кухоньки, усе помити, протерти, повісити штори. Наприкінці дня ми утомлені, але задоволені собою, селі повечеряти на повітрі в нашім дворику. «Ну, от, тепер ми стали справжніми дачниками», — пожартував тато. А мама стала намічати план дій на завтрашній день, адже необхідно було зайнятися садком, тому що він мав досить запущені види. Рано ранком нас розбудив лемент сусідського півня, так що встали ми з раннім сонечком і прийнялися за роботу

Весь день ми займалися огородиком, просапували траву, поливали посаджені колишніми хазяями овочі. З незвички до вечора в усіх ломило спину, тягло руки й ноги. Утомилися ми дуже сильно. Пам’ятаю, що вечірком до нас прийшли в гості сусіди, такі ж дачники, як і ми. Ми весело із задоволенням пили чай і їли малинове і яблучне варення, яким нас почастували сусіди. Всі були дуже щасливі. Я подружився із сусідським дівчиськом, воно була мого віку

Кликали її Сашенька, і вона зачарувала мене своєю добродушністю й прямотою. Ранком ми із Сашком побігли на озеро. Озеро було невеликим, але із прозорою прохолодною водою. При світлі висхідного сонця воно виглядало загадковими й незвичайним, точно переливчастими всіма фарбами шматочок скла посередині поля. А потім, ми знову весь день працювали. Тоді те я зрозумів, що дачники — це не ледарі, які тільки й займаються тим, що нічого не роблять, а самі працьовиті люди на світлі

Адже на дачі все доводитися робити самостійно, своїми руками. А роботи з будинку дуже багато. А якщо ви хочете зібрати гарний урожай овочів і фруктів, то прийде вкласти чимало сил у догляд за грядками, за садом. І якщо ви не лінувалися влітку, те тоді восени можете насолодитися й різними сортами варення й відмінними, екологічно чистими овочами, вирощеними власноручно.

Після того, як ми обзавелися дачею, моє відношення до дачників різко помінялося. І сьогодні дачники для мене — це самі працьовиті люди на світі, життєрадісні, спритні й гостинні. Тепер ми й самі на літній період перетворюємося в запеклих дачників і тікаємо від міського шуму в наш маленький будиночок на краю сільця з невеликим, але таким гарним садом. Дачне життя, незважаючи на всі турботи й турботи, нам дуже подобається