bunt selyan proti nespravedlivosti po romani pushkina dubrovskij pushkin oleksandr - Шкільний Всесвіт

У своєму романі «Дубровский» А. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів — поміщиків Троекурова й Дубровского. Дубровский — вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди — це не раби, не тварини, а особистості. Для Троекурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий

Коли повітовий суд виніс рішення про перехід у власність Троекурова селян Дубровского, природно, що вся двірська челядь Дубровского обурилася. Люди знали про самоправність Троекурова й не хотіли йти від колишнього хазяїна. Дубровский зупинив своїх людей, коли ті хотіли розправитися із приказними, привезшими рішення з повітового суду. Селяни послухалися хазяїна, але деякі з них не упокорилися, вони розуміли, що рішення буде виконано й у їхніх силах змінити свою долю

Уночі молодий пан Володимир Дубровский підпалив свій будинок, у ньому теж назрів бунт, і селяни його підтримали. Будинок зі сплячими прикажчиками горів, а на даху сараю металася кішка. Коваль Архип, один із самих відважних бунтарів, ризикуючи життям, спас тварина. Чому ж так сполучається в людях жорстокість і м’якосердя? Я думаю тому, що людина виражає протест проти насильства, несправедливості, зла й, коли гуманні доводи не приводять до позитивного результату, розуміє, що без холодної й розважливої боротьби йому не перемогти. А безневинних, слабких, забитих, якщо ти сильніше, потрібно захищати. Тому ті, у кого було сильно розвинене почуття волі й справедливості, пішли з Дубровским влес.

Після пожежі на околицях з’явилася група розбійників, що грабувала й спалювала поміщицькі будинки. На чолі цієї зграї стояв Дубровский. Ті, хто хотів волі, одержував неї, ті, хто хотів боротися за свої права, ставав лісовим розбійником