bunin neperevershenij majster noveli bunin ivan - Шкільний Всесвіт

Іван Бунін увійшов у російську художню літературу як неперевершений майстер новели, що розкриває самі таємні сторони взаємин між людьми, що створюють добутку, пронизані тонким психологізмом, і витримані в кращих традиціях російської класичної літератури

Однієї з улюблених тем письменника була тема селянства, що, як здавалося авторові, було, безумовно, відсталим і темним. А в період становлення буржуазних відносин, контраст колишніх «дворянських гнізд» з життям нового освіченого суспільства був особливо помітний. У повістях «Кастрюк», «На край світла», «На хуторі», «Село» автор малює виразних персонажів, які при всій своїй консервативності й відсталості, наділені кращими людськими якостями, чарівністю вбогої, але нерозривно пов’язаної із природою села

Після знайомства із Чеховим, у Буніна в добутках починають простежуватися риси імпресіонізму, ліричні відступи тепер не тільки виражають тугу за патріархальним укладом, але й знаходять яскраві фарби художніх описів. У це період створюються «Антоновські яблука», наповнені любов’ю до батьківщини й жалем про запустіння родових гнізд

Соціальна тема не залишилася без уваги Буніна, однак, вона завжди йшла як би другим планом. У повістях «Мелитон», «Епітафія», «Туман», соціальні проблеми переплітаються з темами природи, життя й смерті

Вгасання дворянства, обмеженість міщанського побуту й загублений мир селянства Бунін малює в багатьох своїх більше пізніх добутках: «Суходіл», «Чаша життя», «Гнат», «Будні», «Жертва». Він упевнений, дворянський стан винний перед селянами в загибелі їхнього миру, так само як і у своєму власному виродженні

Тема любові в Буніна пронизана особливим еротизмом взаємин між двома людьми. Загостреність почуттєвого сприйняття, тонкий психологізм і неймовірні жіночі образи роблять повести про любов Буніна самими улюбленими серед читачів. Ця тема в автора досить трагедийна, а ліричні герої незмінно піднімаються, один раз полюбивши. У цьому почутті автор бачив вершину життя, шлях до подолання власного егоїзму й спосіб по — справжньому зрозуміти іншу людину. Цикл «Темні алеї» став зразком романтичної лірики Буніна, зборами сильних емоцій і найглибших переживань

Якщо в більше ранній прозі Буніна виявляються деякі протиріччя у світогляді письменника, те пізні добутки виявляють чітко сформульоване, об’єктивне відношення до реальності («Пан з «Сан — Франциско»). Милування лубочними пейзажами сільського життя переміняється розглядом дійсних причин змін у суспільстві, протиставленням нещирого «миру ситих» простоті й жвавості миру селянського й разночинной інтелігенції. Проте, більше пізні добутки автора не втратили своєї головної особливості — почуття його ліричних героїв всі так само загострені, а проза як і раніше неймовірно поетична

Поезія Буніна протистоїть символізму, однак у ній немає й імпресіоністської розпливчастості. Крізь всі вірші автора червоною ниткою проходить тема смерті й самітності, а детальність у промальовуванні образів не позбавляє Бунинские вірші ліризму. Його ліричний герой — філософ і споглядальник, цільний, але нескінченно самотній

Творчість Буніна — це можливість побачити портрет людини післяреформеного часу. Складний період перетворень вплинув на всі сторони життя як кожної окремо взятої особистості, так і нації в цілому. Автор міркує про зміни, що відбуваються, як у житті, так і у свідомості, із властивої йому легкістю й глибиною, даруючи читачеві можливість відчути всю неоднозначність і складність тієї епохи