analiz virsha zimovij ranok a s pushkina pushkin a z - Шкільний Всесвіт

А. С.Пушкін — великий російський письменник. Йому належить безліч прекрасних добутків. Одним з таких є віршів «Зимовий ранок», написане в 1829 році, майже на самому початку його письменницької діяльності. Із цим віршем на уроці нас познайомила вчителька по Літературі, коли ми вивчали творчість А. С.Пушкіна

Мабуть, вірш «Зимовий ранок» є одним з найвідоміших із всіх добутків письменника. Починається цей вірш із дуже захопленого й емоційного вигуку: «Мороз і сонце; день чудесний!». Після цього герой відразу звертається до своєї коханої, називаючи її теплими й ніжними словами «красуня», «друг чарівний», показуючи цим свою повагу й трепетну повагу до неї. Після цього, з певною послідовністю, іде опис двох пейзажів. Спочатку «хуртовина зллилася», «імла носилася», а потім « сніг лежить», «річка під льодом блищить».

За допомогою контрасту А. С.Пушкін ще більш яскраво підкреслює надзвичайну красу зимового ранку. Це також передає настрій героя, тому цей вірш можна назвати ліричним. Яскраві й захоплені образи ранку, про яке пише автор, дуже тісно перегукуються з темою любові. Картину «морозного зимового ранку» можна зрівняти з почуттями закоханого героя

Цей вірш цікаво й тим, що його можна представити. Це можливо тому, що у вірші присутнє багато прикметників, які дуже докладно описують принадності природи. Мабуть, це робить вірш «Зимовий ранок» ще більш контрастним. Такий висновок можна зробити також на основі цікавого складу вірша. А. С.Пушкін також використовує чимало мовних засобів зображення (метафору, епітети, гіперболу, порівняння).

Таким чином, я можу із упевненістю сказати, що від вірша А. С.Пушкіна «Зимовий ранок» віє якоюсь свіжістю, прохолоддю й бадьорістю. Вірш читається на одному подиху, оскільки всі слова тут досить прості й зрозумілі. Правда, остання, четверта строфа читається не так легко. Це пов’язане з тим, що А. С.Пушкін завершив даний вірш за допомогою складного епітета