analiz virsha v prozi turgenyeva rosijska mova turgenyev ivan - Шкільний Всесвіт

(1 варіант)

Лірична мініатюра «Російська мова» — міркування письменника про особливості Російської мови і його зв’язку із простим народом

Підводячи якийсь підсумок своїм міркуванням, в останні роки життя И. С. Тургенєв пише «Вірша в прозі», за допомогою яких доносить до читача свої думки й почуття. Невеликі ліричні мініатюри не мають рими, але відбивають переживання, настрою автора. Одна з найвідоміших тургеневских мініатюр циклу «Вірша в прозі» — «Російська мова».

У цьому ліричному етюді И. С. Тургенєв міркує про сутність російської мови, про необхідність рідної мови особливо «у дні сумнівів, у дні тяжких роздумів про долі… батьківщини». Російське слово є підтримкою й опорою авторові, що перебуває вдалині від батьківщини, адже під час написання ліричних мініатюр И. С. Тургенєв жив за кордоном. Письменник характеризує російську мову за допомогою наступних епітетів: «великий, могутній, правдивий і вільний». Міркуючи про важку долю свого народу, И. С. Тургенєв пише: «…як не вдатися у відчай побачивши всього, що відбувається будинку». Але фінал вірша в прозі не трагичен, письменник вірить у щиросердечну силу, моральну міць, духовну стійкість свого народу: «Але не можна вірити, щоб така мова не була дана великому народу!» Доля народу прямо пов’язана з розвитком російської мови, що вражає своєю глибиною й красою

Таким чином, лірична мініатюра И. С. Турге —

Нева «Російська мова» уміщає величезний зміст: міркування письменника про особливості рідної мови і його зв’язку із простим народом

(2 варіант)

У цьому вірші в прозі И. С. Тургенєва немає сюжету, але є композиція і яскраво виражена авторська позиція. Його можна розділити на кілька частин: перша — умови, час, причина звертання до мови як до життєвої опори («У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів про долі моєї батьківщини, — ти один мені підтримка й опора…»); друга — характеристика мови («…об велику, могутню, правдиву й вільну російську мову!»); третя — риторичне питання, повторне твердження того, що єдиною опорою й надією на краще в критичні для батьківщини дні є мова («Не будь тебе — як не вдатися у відчай побачивши всього, що відбувається будинку?»); четверта — міркування про те, що велика мова дана великому народу й іншій думці автор не допускає («Але не можна вірити, щоб така мова не була дана великому народу!»). Судячи з тому, що автор вдається у відчай «побачивши того, що відбувається будинку», він у цей час перебуває за межами Росії. І тем дорожче йому рідна мова, та й не тільки мова. Тургенєв пишається російською мовою, російською літературою, культурою. Він багато чого зробив для того, щоб іноземці змогли читати російські романи, повісті, оповідання, лірику. Що таке «російська мова» для російської людини? Це спосіб самовираження людини, спосіб виразити свою думку, зробити її доступної для многих.

Мова — це мова особистого листа, у якому можна освідчитися в коханні, поділитися із другом горем, радістю, допомогти близьким людям; це мова художніх творів, наукових статей, публіцистичних і критичних нарисів. Він може бути більш — менш правдивий, але чим більше він правдивий, тим більше великий і небезпечний. Він може бути більш — менш вільний, але чим більше він вільний, тим більше могутній і прекрасний у своїй ясності, своєму гніві. Вільне, навіть віртуозне, володіння мовою дозволяє багато чого домогтися в житті. Те, як говорить кожний з нас, характеризує нас як людей, видає наші недоліки, тому що ми проговорюємося, показує наші достоїнства. Літературне мовлення, жаргон, іноземні слова… По мові, мовленню можна судити про соціальний статус людини, про те, яке утворення він одержав, у якому суспільстві обертається, що читає. По мові націй можна судити про ступінь її розвитку, про культурний рівень країни, її готовності кдиалогу.