analiz virsha lermontova proshhaj nemita rosiya lermontov m yu - Шкільний Всесвіт

В 1841 році великий російський поет Михайло Лермонтов відправився у вигнання на Кавказ. Їхав він у похмурому настрої. Тоді ж і був написаний добуток за назвою «Прощай, немита Росія…» Працюючи над віршем, поета долали гнів і лють, адже він точно знав, що їде на неминучу загибель

Що стосується основної ідеї даного вірша, то вона полягає в глибокому неприйнятті всіх наявних сторін і граней російської дійсності. Допомагає виразити цю ідею образна система добутку. У цьому випадку вона є формою поетичної думки

Щоб організувати всі язикові елементи в одну образну систему, Лермонтов ужив усілякі поетичні прийоми, у тому числі й антитезу

Якщо говорити про композиційну побудову вірша «Прощай, немита Росія…», те тут має сенс сказати щодо принципу, що використовується автором,, коли дві його частини протиставляються один одному. У першій строфі читач виявляє об’єктивну дійсність, друга ж виводить нас на план суб’єктивний, де чітко простежується присутність ліричного героя

Завдяки загальному інтонаційному настрою, а також настрою емоційним — емоційній — ідейно^ — емоційному у вірші створена єдність

Поет не осмислює окремі сторони російської дійсності, аж ніяк. Як предмет осмислення виступає все самодержавне кріпосницьке суспільство, що існує в миколаївській Російській імперії

Поза всяким сумнівом, основне значеннєве навантаження покладене на перший рядок добутку, що, по суті, є образою офіційної Росії й образою досить зухвалим. Лермонтову вдалося завдяки використаній поетичній формулі досить чітко протиставити звичайний російський народ і «блакитні мундири», що керують цим народом. Формула у свою чергу визначила особливу синтаксичну побудову вірша, а також тональність мовлення внем.

Під кінець хотілося б відзначити, що всі використані Лермонтовим язикові засоби — будь те фонетичн або лексичні, допомагають авторові повною мірою розкрити ідею добутку