Микола Степанович Гумилев був відважним, мужнім, дуже любив подорожі. Ці особливості поет складав встихи.

Гумилев багато подорожував, його завжди притягали екзотичні місця, гарні назви, барвистий живопис колориту. Найвідоміше з віршів Гумилева — це «Жираф», написане в 1907 році

Поет із самого дитинства любив надавати своєму добутку певну завершенность. Він є «майстром казки», як говорив про себе сам Гумилев, сполучаючи у своїх поетичних добутках яскраві й стрімко видозмінюються картини

У вірші «Жираф» казковість проявляється чи ледве не з початку добутку:

«Послухай: далеко, далеко, на озері Чад