analiz virsha feta ya tobi nichogo ne skazhu fet a a - Шкільний Всесвіт

У цьому вірші чітко виражена думка про те, що не можна передати словами життя душі або тонкість почуттів. Романтики не вважали мову слів як засіб вираження закоханої людини, тим більше поета

У вірші ми читаємо: «Я тебе нітрохи не стривожу». Так, дійсно, любов поета може не тільки стривожити, вона здатна схвилювати чисте серце обраниці своїм «здриганням» і томлінням

У вірші Фет дає пояснення, отчого ж так мовчазний його ліричний герой. Він показує, що його «серце цвіте», як нічні квіти, які згадуються ще на самому початку вірша. Саме тут відбувається та сама єдність душі людської й природи

Особливий прийом, що істотно підсилює внутрішній зміст добутку, полягає в тім, що Фет називає груди ліричного героя вмістищем душі, емоцій і почуттів, душі — хворої й втомленої. Він весь тремтить, і невідомо, що послужило причиною цього, чи те його щиросердечні переживання, чи те нічна прохолодь. Все це зводиться до того, що у фіналі вірша поет дзеркально відображає те, що було на самому початку: «Я тебе нітрохи не стривожу, я тобі нічого не скажу».

Сполучення ідентичних за змістом слів є важливим словесно — художнім образом цього вірша. Неповторне торжество душі людської й природи виражається й у більшості інших добутків Фета за допомогою унікального художнього прийому, що називають психологічним паралелізмом. Тому, багато інших віршів поета пронизані запопадливістю до духовної волі й силою любові

Оскільки мова йде про лірика Фета, що оповідає про відношення до жінки й всіх почуттях, пов’язаних із цим, варто помітити, що протягом свого життя поет неодноразово закохувався. Те пак, подвійність натури романтика постійно проявлялася в його житті. Природно, у поезії він теж часто неї виражав

Вірш залучає читача тонкістю, натуральністю й добірністю виражених у ньому трепетних почуттів. Це неголосні прості слова, які міг висловити по сьогоденню закоханий людин