analiz virsha bunina svitanok bunin i a - Шкільний Всесвіт

Із всіх віршів И. А. Буніна мені найбільше сподобався вірш «Світанок», що було написано в 1900 році

У цьому вірші немає нічого надуманого, здавалося б, кожна строфа створювалася в повітряному стилі, рядки перейняті весняним радісним настроєм. Не тільки одна природа починає пробуджуватися, але й життя міняється до нового. Зародження надій відбувається в першій строфі, а в другий поет сміло призиває розпалюватися новий день

Звертаючись до сонця, Бунін змушує нас повірити в те, що «все наше життя — день радості й щастя!». Автор підкреслює вираження «все життя», «по всій землі», намагаючись довести, що в з’єднанні із природою мир безмежний. Закриваючи ока на всі, поет сліпо вірить, що людина народжується для щастя. Роки, тижні, що складає дні, кожний мить несе нам краще, він коштовний і неповторний. Один з головних образів у вірші — небо. На ньому зароджується життя, і воно немов дзеркало відбиває все происходящее на землі. Небо — це у своєму роді душу людства, його очікування й надії, хоронитель усього самого таємного

Вірш «Світанок» написано п’ятистопним хореєм Протягом усього вірша явно вловлюється мотив спонукання й активності. Колір вірша дуже насичений, яскравий, навіть строкатий у деякому змісті. Поет використовує велику кількість епітетів: , «долин зелених», «блідих небесах», «срібне пенье» і т.д. Завдяки їм вірш стає почуттєвим, легенею, більше емоційним

Ще один художній прийом, що використовує автор — уособлення. День і сонце. Поет додав своєрідне фарбування цим неживим поняттям. Вони живі в його свідомості. На них покладає зробити мир радісним і світлим, тому на тлі ясного неба вони також є основними образами вірша

Вірш И. А. Буніна «Світанок» настільки природне й простої, що не виникає ніяких сумнівів, у тім, що написано. Нашій увазі представлена дотична з казкою особлива реальність. Ніхто не може залишитися байдужним до творчості И. А. Буніна. Те, про що він пише, учить нас не існувати, а жити, не вгадувати, а почувати, не ненавидіти, а любити, не ставитися до навколишнього світу сбезразличием.