analiz virsha bunina shhe j xolodnij i sirij bunin i a - Шкільний Всесвіт

Варто відзначити, що поетичні мири письменників завжди наповнені більшою кількістю слуховых, а також зорових образів. За допомогою своїх ліричних рядків поети передають свої глибокі почуття й переживання, малюючи нам яскраві картини природи

Початок двадцятого століття характерно перевагою лірики, що відображає відчуття, а також враження поетів. Що стосується твору Буніна «Ще й холодний і сирий…», те в ньому авторові вдалося органічно з’єднати наявну традицію й деякі елементи новаторства й передати переживання ліричного героя у формі чотиривіршів

Вищезгаданий твір Буніна являє собою якусь поетичну мініатюру, що зображує картину тільки що недавно наступила провесни, коли «лютневе повітря усе ще холодне й сирий», однак «молодіє Божий мир».

Якщо говорити про перший чотиривірш, то варто помітити, що в основі його лежить протиставлення двох картин природи. Бунін описує пізній лютий і «відкриває двері» у весну. Це дивний час, коли всі навколо молодіє, оживає й починає дивним образом перетворювати

Автор описує сніг, що «прозоро — блідий, як навесні». Вдало підібраний прийом уособлення, що простежується в таких словах, як «сльозиться сніг». За рахунок подібного прийому авторові вдалося донести читачеві думка про те, що «плаче сніг» тому, що прощається майже на рік із зимою, тому що вже наступає весна

«Лягає відблиск голубой». У цьому випадку за допомогою епітета «голубой» рисується картина провесни, адже саме блакитні тони є головними прикметами будь — якої весни. Відмінною рисою бунинского пейзажу можна назвати наявність не тільки візуального ряду, але також і звукового

Однак, необхідно помітити, що ліричний герой у Буніна притягнутий не тільки фарбами провесни. Душу героя повниться переживаннями й непередаваними почуттями радості, щастя й любові до всього живого, коли він спостерігає настання весни. Ні, не пейзаж тягне головного героя й навіть «не фарби жадібний погляд», а саме те, що в цих фарбах він бачить «любов і радість буття».

Дуже характерною рисою для Буніна є те, що він порівнює природу із храмом, що приносить людині відчуття спокою, а також умиротворення. У Буніна людин, що спілкується із природою, завжди відрізняється високою моральністю, а також духовною чистотою