analiz virsha axmatovij stisla ruki pid temnoyu vuallyu axmatova a a - Шкільний Всесвіт

Ганна Андріївна Ахматова — надзвичайно талановита поетеса. Вона починає писати, як модерніст, а завершує своя творчість письменником, що блискуче володіє вмінням зображувати в добутках реалістична дійсність

А. Ахматова — одна з деяких російських поетес, що вписали своє ім’я в історію поезії нашої Батьківщини. Вона «навчила жінок говорити», і це до останнього дня було предметом її гордості

Добуток «Стисла руки під темною вуаллю…» є еталоном її любовної лірики, у якому є присутнім і нерозв’язним любовним зіткненням, особлива загостреність почуття, і реальне відчуття страждань і переживань героїні

Ганна Ахматова зацікавлена в найбільш драматичних моментах взаємин своїх героїв. Основними методи, якими поетеса виражає всю силу їхніх страждань, є портретні деталі, такі як особливості ходи — «він вийшов, валандаючись», жестикуляція — «стисла руки під темною вуаллю», міміка — «скривився болісно рот».

У поетичному добутку «Стисла руки під темною вуаллю…» сюжетна лінія як би обірвана, про що свідчить безліч многоточий. Той, хто буде читати цей вірш, так і не зможе зрозуміти, через що ж посварилися закохані. Імовірно, для автора це не представлялося значним. Зате поетеса наголошує на любовних борошнах, метаннях закоханих, у відносинах яких є якесь недорозуміння

За допомогою образа «темної вуалі» на початку вірша Ахматова весь подальший сюжет покриває, як би вуаллю таємничості, і допомагає аматорам поезії відчути атмосферу її часу, коли в моді в жінок були капелюха з вуалями, а в любовних відносинах було присутнє більше романтики й тремтливості, ніж у наш час. Дама усвідомлювала, як вона прекрасна, готовила себе до любовних відносин. Їй дозволено було чимало, однак щоб уважатися що відбулася, вона повинна була вдало влаштувати своє особисте життя. От і відповідь на питання, чому головна тема того часу — взаємини із протилежною підлогою. Під час створення ліричного образа головної героїні Ганна Андріївна завжди приділяла велику увагу її зовнішності. У цьому випадку поетеса дорівнює темну вуаль до таких романтичних аксесуарів дамського гардероба, як кільця й рукавички. Внаслідок цього образ її героїні стає вишукано кінченим

У першій строфі звучить відвертий діалог головної героїні з таємним співрозмовником. Хто був спільником у цій розмові, так і залишилося невідомим. У вірші переважає настрій назване «терпким сумом». І сум ця рівняється з вином, що вкусил герой з рук своєї коханої

Поетичний добуток «Стисла руки під темною вуаллю…» було створено в 1911 році. Це ранній період творчості Ганни Андріївни, тому тут так явно виявив себе модернізм. У вірші присутнє також досить високе художнє узагальнення. Основна ідея добутку полягає в тім, що ніжний і неміцний мир романтичних відносин раптом в один момент може звалитися, як звичайно в такій ситуації нічого врятувати й повернути вже нельзя.

Цей вірш написаний поетесою як би з метою попередити всіх коханих, що з любов’ю грати не можна. Наприкінці вірша тема любові переплітається з темою смерті:

«Задихаючись, я крикнув: «Жарт